У Верховній Раді зареєстрований законопроект № 3042 "Про Державне бюро розслідувань України", який призначений для створення ефективної і дієвої системи досудового розслідування карних правопорушень разом з проектом Закону про прокуратуру, детальніше про яке читайте в колонці адвоката Андрія Осипова "Новий Закон не змінить менталітет українського прокурора". Необхідність розробки законопроекту № 3042 обумовлена положеннями абзацу 4 пункти 1 Завершальних і перехідних положень Карного процесуального кодексузгідно з якими окремі його норми (відносно правового статусу слідчих) вводяться в дію з дня створення Державного бюро розслідувань, але не пізніше за п'ять років з дня вступу силу Кодексу.
Як відмічає в пояснювальній записці нардеп Андрій Кожемякин, законопроект, що подав, замість визначених Конституцією чотирьох завдань, прокуратура України виконує ще дві (функція нагляду за дотриманням і застосуванням законів і функція попереднього розслідування), передбачені її перехідними положеннями, а введення в дію законів, регулюючих діяльність державних органів по контролю за дотриманням законів, і формування системи досудового слідства і введення в дію законів, регулюючих її функціонування затягнулося на сімнадцять років.
Законопроект визначає Державне бюро розслідувань як державний правоохоронний орган, що здійснює досудове розслідування карних правопорушеньвіднесених до його перебування під слідством карним процесуальним законодавством.
Передбачено покласти на Державне бюро розслідувань виконання завдань по:
- захисту особи, суспільства і держави від карних правопорушень;
- забезпеченню швидкого, повного і беспристрастного проведення досудового розслідування у підслідних йому кримінальних справах;
- участі в межах своєї компетенції в реалізації державної карної політики;
- здійсненню адміністративного виробництва у справах, пов'язаним з корупційними правопорушеннями, які здійснюються особами, уповноваженими на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування;
- здійсненню адміністративного виробництва у справах, пов'язаним з корупційними правопорушеннями, які здійснюються особами, що не є держслужбовцями, посадовцями місцевого самоврядування, але що надають послуги публічного характеру (нотаріуси, експерти, аудитори і так далі).
А. Кожемякин пропонує встановити такі мінімальні загальні вимоги до образовательно-квалификационному рівня і досвіду роботидля осіб, що претендують на заняття посади в Державному бюро :
- для посад в центральному апараті Державного бюро - вища юридична освіта, стаж роботи не менше 7 роківдосвід роботи на керівних посадах або на посадах в Державному бюро не менше 5 років;
- для посад в органах Державного бюро в АРК, областях, містах Києві і Севастополі - вища юридична освіта, стаж роботи за фахом не менше 3 років.
Вимоги до рівня професійної компетентності осіб, що претендують на заняття посад в Державному бюро, а також спеціальні вимоги до досвіду роботи, вимоги до напряму підготовки (отриманій особою спеціальності) і інші вимоги до рівня професійної компетентності цих осіб визначаються суб'єктом призначення на ці посади відповідно до затверджених їм профілів професійної компетентності посад, якщо інше не передбачене законом.
Право на службу в Державному бюро з урахуванням вимог відносно рівня професійної компетентності, напряму підготовки (спеціальності) і установленых обмежень, мають громадяни України, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних і інших переконань, підлоги, етнічного і соціального походження, майнового положення, місця проживання, що вільно володіють державною мовою.
Нагадаємо, що у ВР зареєстрований законопроект № 2218який передбачає покладання функції админпроизводства у справах, пов'язаним з корупційними правопорушеннями на Національне антикорупційне бюро.
