Відповідь на питання, чому в Україні так активно порушується право громадян на мирні збори, на ділі не так вже і простий. З одного боку, адвокат Василя Любарца, партнер ЮК "Юскутум" Денис Овчаров відмічає, що оскільки спеціального закону про свободу мирних зборів у нас досі немає, тобто, ніякого механізму не існує, то і затримувати за порушення цього відсутнього порядку некоректно. "У рішенні ЕСПЧ "Веренцов проти України" чітко вказано, що в Україні немає порядку проведення мітингів і відповідно Україна повинна усунути цей пропуск в законодавстві"- говорить юрист. Крім того, показовим є той факт, що за одні і ті ж дії Василь Любарец одним судом був виправданий, а іншим визнаний винним. Отже, проблема, напевно, все ж не стільки у відсутності законодавчої бази, скільки в невиконанні існуючих норм.
Що стосується законопроекту про свободу мирних зборів, то робота над ним триває вже з 2001 р., проте відчутних результатів доки не видно. На даний момент у ВР зареєстровані 2 законопроекти: № 2508а, поданий народними депутатами від Партії регіонів, В "Батькивщина" і Комуністичній партії, і проект № 2508а-1, поданий ударовцамы, детальніше про яких читайте в матеріалі ЮРЛИГИ : Депутати знову пропонують врегулювати свободу мирних зборів.
Правда, що ж краще - ухвалити окремий закон, або ж удосконалити чинне законодавство, незрозуміло. Приміром, експерт Всеукраїнської громадської ініціативи Володимир Чемерис украй негативно відноситься до подібної ініціативи і вважає, що обидва законопроекти істотно обмежують право на свободу мирних зборів. Він не бачить сенсу їх приймати, треба просто виключити з Кодексу про адміністративні правопорушення ст. 185-1 "Порушення порядку проведення і організації зборів, мітингів, вуличних ходів і демонстрацій". Зайва регламентація тільки посилить положення українців з реалізацією права на мирні збори.
