З моменту введення нових правил реєстрації прав на нерухомість пройшло більше півроку і у юристів призбиралися приклади як більш-менш позитивної практики, так і був виявлений ще один пласт проблем. Микола Очкольдакерівний партнер АК "Легитимус" продовжує наполягати на позиції, що не можна було роз'єднувати новим законодавством юридичну і технічну складові. Так, якщо півроку тому юристи тільки припускали можливість визнання недійсними відповідних договорів купівлі-продажу та ін. у разі неспівпадання юридичної і фактичної характеристик об'єкту нерухомості, то зараз можливість перетворюється на насущну проблему для юристів і їх клієнтів.
Проте, з таким трактуванням питання не згодні окремі колеги, відмічаючи, що невірні дані БТИ успішно вказували "на прохання" сторін за окрему платню і за часів своєї роботи. Отже аналогічні нестикування даних не є чимось надзвичайного, а наявність держоргану, який проводитиме техинвентаризацию, не гарантує відповідності інформації. Схожої думки дотримується і Ярослав Андриенконачальник Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Київ, який також не бачить необхідності повертатися до обов'язкової техинвентаризации.
Але в той же час досить велика кількість учасників круглого столу схильна підтримувати ідею відносно інвентаризації. Вони вважають, що, безумовно, не слід було залишати цю процедуру в колишньому виді, проте, коштувало б її модернізувати. Приміром, щоб виключити з процесу фізособу, пропонується наступний механізм: при подачі документів на реєстрацію об'єкту в реєстраційну службу реєстратор поводиться з поданими документами в деякий єдиний центр, який і займатиметься проведенням технічної інвентаризації. Крім того, інвентаризації повинні підлягати тільки великі проекти, що стосуються реконструкції, серйозних змін площі і тому подібне
Різна практика складається і відносно перекладу права власності на іпотекодержателя, оскільки в окремих випадках вимагають, щоб сам іпотекодавець, тобто боржник, спочатку зареєстрував об'єкт і тільки тоді буде здійснений переклад. Аналогічні проблеми виникають і при переуступанні права вимоги - їм потрібний попередній іпотекодержатель. Звичайно, можливий варіант, коли нотаріус вносить інформацію про об'єкт за ініціативою нового іпотекодержателя в спеціальний розділ. Потім, коли з'являється його попередник, інформація із спецрозділу переноситься в реєстр. Проте, як і багато аспектів процедури реєстрації прав на нерухомість, не усі нотаріуси дотримуються однозначної практики в цьому питанні.
Проблема неоднозначного застосування і нотаріусами, і реєстраторами ніби як однакових норм Закону пов'язана з неоднозначністю тлумачення і не зовсім зрозумілим статусом роз'яснень Реєстраційної служби. Так, по-перше, як відмічає Ганна Валигураприватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, на тренінгах для нотаріусів часто пояснювали абсолютно інші сентенції. А по-друге, після слів пана Андриенко, якщо у реєстратора на столі Закон і роз'яснення Служби, то нескладно вгадати, що ж він вибере. До того ж, змушувати виконувати наші роз'яснення ми не маємо права- відмічає представник реєстраційної служби.
Як варіант виходу з ситуації юристи пропонують трансформувати роз'яснення Служби в законодавчі акти, щоб таким чином змусити реєстраторів їх виконувати.
У перелік незрозумілих рішень реєстраторів також входить витребування в обов'язковому порядку подачі нотаріально завірених копій документівхоча в Законі чітко вказано, що копії мають бути належним чином завірені. У такому разі Я. Андриенко відмічає следующе: "Якщо на підставі відсутності таких нотаріально завірених копій було прийнято рішення про відмову в реєстрації, то однозначно таке рішення треба оскаржити в судовому порядку". На жаль, оскаржити дії /бездіяльність/ рішення реєстратора не можна в адміністративному порядку, з приводу чого неодноразово засмучувалися присутні на круглому столі.
Ще одна проблема торкається роботи сайтів реєстраційних служб. Так, у разі припинення розгляду поданих реєстраторові документів про це з'являється відповідне повідомлення на сайті, проте, про причини такого припинення не повідомляється. Відповідно до заявника доводиться йти в службу і вистоювати черга, щоб дізнатися, що ж він не так зробив, інакше реєстратор прийме рішення на підставі наявних документів. Як правило, таким рішенням стане відмова в реєстрації. З метою спрощення життя заявникам реєстраційній службі порекомендували публікувати на сайті також і причини припинення.
В цілому ж юристи досить позитивно оцінюють співпрацю реєстраційної служби, у тому числі є зважаючи на видача відповідних роз'яснень, за допомогою яких хоч би частково знімаються окремі проблемні моменти.
