Починаючи з січня цього року видано 40 тисяч доручень на надання безкоштовної правової допомоги у кримінальних справах, і при цьому жоден контракт не був розірваний за мотивами неякісного надання допомоги. За словами першого заступника міністра юстиції Інни Емельяновой показник відмов стабільний - на рівні 8 %. Одній з основних проблем в цій сфері пані Емельянова рахує недостатню інформованість населення, рішенням якої Мінюст якраз займається.
Нагадаємо, раніше юристи вже обговорювали питання інформованості населення про можливість отримання безкоштовної правової допомоги, але не від держави, а від юрклиник, юристів, працюючих pro bono та ін.
Інна Емельянова упевнена, що до кінця року вдасться виробити стандарти якості оцінки роботи безкоштовних адвокатів, покласти їх на папір і впровадити в життя. Проте, в цьому питанні Лідія Изовитоваголова Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України, дещо невдоволена наказаною Законом процедурою затвердження таких стандартів. Так, згідно із Законом затверджувати стандарти повинен Мінюст, але, на думку г-жы Изовитовой, не зовсім логічно, щоб центральний орган виконавчої влади затверджував стандарти для представників незалежної професії, що можна розцінити як посягання на незалежність адвокатів. Поки не зовсім ясно, як же усе відбуватиметься, хоча представник Мінюсту пропонує компромісний варіант механізму попереднього узгодження, тобто, поки адвокати не погоджують остаточну версію документу, він прийнятий не буде.
Також Інна Емельянова пообіцяла, що оскільки з наступного року запускатиметься механізм надання безкоштовної правової допомоги в цивільних і адміністративних справах, Мінюст докладе усі зусилля для забезпечення належного фінансування.
Не виключено, що в недалекому майбутньому сферу надання безкоштовної правової допомоги чекають чергові зміни. Так, Лідія Изовитова припускає, що через рік або десяток років знову підніматиметься питання про передачі функцій по організації надання такої правової допомоги від держави органам адвокатського самоврядування. Зараз це питання передчасне внаслідок того, що йде процес становлення самих органів адвокатського самоврядування. Проте, є зміни, впровадження яких можна ініціювати вже зараз. Приміром, пані Изовитова невдоволена тим фактом, що директори деяких регіональних центрів по наданню правової допомоги не є адвокатами. Їх вона пропонує замінити. Також планується почати обговорення підвищення оплати послуг адвокатів, що надають допомогу в кримінальних справах. Зокрема, питання оплати входить до порядку денного наступного засідання Ради адвокатів України.
Що ж торкається безпосередньо оцінки якості роботи адвокатів, то оцінка проводилася в період з 19 червня по 5 липня 2013 р. і є частиною ширшої ініціативи Українського союзу Хельсінкі з прав людини і Української фундаторки правової допомоги, підтриманої Координаційним центром по наданню правової допомоги і Міжнародним фондом "Відродження". Добровільно погодилися прийняти участь в проекті близько 90 адвокатів з 12 регіонів. Оцінювачами виступали адвокати з мінімум 10-льотним стажем роботи в адвокатурі, які вивчали наданим їм адвокатські досьє, проводили інтерв'ю з самими адвокатами відносно стратегій і тактик захисту.
Оцінювали адвокатів за наступними критеріями:
- якість комунікації з підзахисним (повнота отриманої інформації, регулярність побачень, узгодженість позицій);
- якість стратегії (чітке уявлення про результат, способи його досягнення, відповідність стратегії звинуваченню, інтересам клієнта);
- активність захисту (напрям запитів, проведення опитувань свідків, доступ до речей і документів, участь в слідчих діях);
- якість представлення справи (використання правил про (не) допустимість доказів, представлення доказів на пом'якшення покарання, підготовка і представлення позиції в дебатах);
- якість процесуальних документів (аналіз виводів суду, процесуальних порушень, кваліфікації, звинувачення, покарання);
- захист суміжних прав (запобіжний захід, затримання, тортури, порушення права на захист, потребу в меддопомозі, ін.).
Використовувати як критерії оцінки результат і думку клієнта відмовилися відразу, хоча оцінювачі допускають, що цих 2 чинники можуть використовуватися як деякі допоміжні індикатори, орієнтири.
Як неодноразово повторював Аркадій Бущенко, виконавчий директор Українського союзу Хельсінкі з прав людини, ця ініціатива покликана не стільки проконтролювати адвокатів, а скільки проаналізувати діяльність держави як замовника таких послуг.
І адвокати, які проводили оцінку, і оцінювані адвокати схильні позитивно відноситься до виконаної роботи. Як відмічає один з добровольців, цей проект дав можливість інакше поглянути на свою роботу, послухати думку з боку.
