У листі від 01.05.2013 р. Верховний Суд повідомив про укладення, викладені в рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення на основі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 40012 Карно-процесуального кодексу 1960 року, за II півріччя 2012 року.
Загальні стани Карного кодексу
Відмінність організованої групи від інших нескладних (простих) форм співучасті полягає в кількісних і якісних критеріях цих понять. Якщо у справі буде встановлено, що троє (не менше три) осіб за ініціативою одного з них заздалегідь організувалися в стійке (постійне) об'єднання для заняття злочинною діяльністю, були обізнані про зміст і мету такої діяльності, розподілили ролі і функції кожного в цій діяльності, визначили (визнали) керівника (лідера) групи, виконували його вказівки, мали необхідну матеріальну базу, дотримувалися встановлених правил, то таке об'єднання належить визнавати організованою групою.
Особлива частина Карного кодексу
Злочини проти життя і здоров'я людини
Якщо особа бажала заподіяти тому, що потерпіло будь-які тілесні ушкодження, у тому числі і ті, які фактично є присутніми, але при цьому не бажало смерті, хоча повинно було її передбачати, - такі дії охоплюються складом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 Карного кодексу. У випадку якщо особа при застосуванні насильства не бажала смерті потерпілому, але могло (мало можливість) її передбачати, такі дії підлягають кваліфікації по ст. 119 УК.
Злочини проти власності
Якщо особа мала намір оволодіти майном певного виду (якості, значення і так далі), місцезнаходження якого зумовлює вибір конкретного чину посягання, реалізація якого передбачає входження або попадання в приміщення, незважаючи на режим доступу до нього (вільний / заборонений), те фізичне попадання в таке приміщення з вираженою метою є незаконним, а із здійсненням наступних дій із застосуванням насильства або погроз його застосування з метою заволодіння майном повинно кваліфікуватися як розбій, сполучений з проникненням в приміщення.
Злочини у сфері службової діяльності і професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг
Якщо хабародавець (той, хто надає неправомірну вигоду) прагне через дачу хабаря (неправомірної вигоди) добитися задоволення своїх незаконних інтересів, то вимога особи, одержуючої хабар (неправомірну вигоду) для задоволення незаконних інтересів того, хто надає хабар (неправомірну вигоду), не повинно визнаватися здирством хабаря (неправомірної вигоди).
Дії посадовця, що отримав хабар, слід кваліфікувати по сукупності злочинів у тому випадку, якщо виконані посадовцем у зв'язку з отриманням хабаря дії самі з себе також є злочинними і утворюють самостійний склад посадового злочину у сфері службової діяльності.
Застосування процесуального законодавства при перегляді справ Верховним Судом України
Перегляд судових рішень касаційного суду різних за змістом і правовим наслідкам, але прийнятих стосовно однієї і тієї ж особи, на підставі фактичних обставин одного і того ж суспільно небезпечного діяння виключається.
Предметом перегляду ВСУ можуть бути судові рішення касаційного суду, прийняті стосовно звинувачувального і виправдувального вироків, не дивлячись на те, що на час розгляду касаційним судом виправдувального вироку фактичні обставини діяння по суті (формально) перестали бути суспільно небезпечними (за винятком рішення об виправдання особи у зв'язку з відсутністю події злочину).
По сенсу п. 1 ч. 1 ст. 40012ч. 2 ст. 40022 Карно-процесуального кодексу 1960 року неоднакове застосування норми карного закону в оспореному і порівнюваному (порівнюваних) рішеннях є основою перегляду оспореного рішення, але необов'язковою основою (причиною) втручання в це рішення.
Визнання ВСУ незаконним рішення касаційного суду на основі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 40012 КПК 1960 р., тягне за собою його відміну, але при цьому ВСУ позбавлений процесуальних можливостей ухвалити нове судове рішення.
Також читайте: ВСУ повідомив про правові укладення, прийняті за результатами перегляду рішень госпсудів.
