У листі від 01.05.2013 р. Верховний Суд повідомив про укладення, викладені в рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення на основі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 111-16 ХПК, за II півріччя 2012 року.
Суперечки про право власності і інші речові права
Права особи, що вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 Цивільного кодексу. У речових правовідносинах захист прав особи, що вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндікаційного позовуякщо існують підстави, передбачені ст. 388 ГК, які надають право витребувати майно у добросовісного набувача. У випадку якщо за право власності сперечається або не визнається іншою особою власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності відповідно до ст. 392 ГК (постанови ВСУ від 04.12.2012 р. у справі № 3-55гс12від 11.12.2012 р. у справі № 3-65гс12).
Спори по забезпеченню виконання зобов'язань
У випадку якщо поручитель при укладенні договору поручительства погоджував встановлення в майбутньому розміру процентної ставки за кредитним договором на підставі додаткових договорів, то таке встановлення процентної ставки по додаткових договорах не є збільшенням об'єму відповідальності поручителя і не може бути основою для припинення договору поручительства на підставі ст. 559 ГК. Іпотека є самостійним видом забезпечення виконання зобов'язання. Правова природа іпотеки полягає в забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого іпотекою, отримати задоволення за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна переважно перед іншими кредиторами боржника. На стосунки майнового поручительства норми ст. 559 ГК про припинення поручительства не поширюються, оскільки іпотека по правовій природі є запорукою і регулюється нормами § 6 гл. 49 ГК і Законом "Про іпотеку" (постанова ВСУ від 16.10.2012 р. у справі № 3-45гс12).
Спори, що виникають з договорів найму (оренда), лізингу
При розгляді судами справ про стягнення неустойки за прострочення повернення об'єкту лізингу слід враховувати особливості наслідків припинення договори фінансового лізингу, які встановлені пунктами 5, 6 ст. 10 Закону "Про фінансовий лізинг". До вказаного договору не застосовуються положення ст. 785 ГКяка передбачає стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення у разі неповернення наймодателю предмета найму (постанова ВСУ від 18.12.2012 р. у справі № 3-68гс12).
Спори, що виникають з договорів страхування
По сенсу ч. 6 ст. 261 ГК по регресних зобов'язаннях течія позовної давності починається з дня виконання основного зобов'язання. У зв'язку з цим з моменту виконання страховиком свого зобов'язання за договором добровільного страхування у нього виникає право пред'явити регресний позов до суду (постанова ВСУ від 07.08.2012 р. у справі № 3-31гс12).
Положення п. 37.2 ст. 37 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яким встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, що має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який нараховується пеня, не поширюється на правовідносини між страховикамиоскільки вказана норма регулює стосунки страховика і страхувальника за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (постанова ВСУ від 26.09.2012 р. у справі № 3-41гс12).
