Миндоходов в листі від 27.05.2013 р. № 3642/6/99-99-19-04-01-15 повідомило про законодавчі положення відносно визнання угод недійсними (подробиці читайте в новині "Миндоходов проінформувало відносно визнання угод недійсними").
У даному листі Міністерство інформує про три основні напрями податкових правовідносин у сфері визнання угод недійсними, зокрема:
- відносно права органів ДПС України встановлювати факт недійсності/нікчемності правових угод;
- відносно порушення податкового законодавства третіми особами, а не самими підприємствами, які перевіряються;
- відносно оскарження актів перевірок податкових органів.
Право органів ДПС України встановлювати факт недійсності/нікчемності правових угод
Посилаючись на численні норми чинного податкового законодавства і положення Цивільного кодексу, Миндоходов нагадує, що у разі виявлення під час здійснення контрольно-перевірочної роботи правових угод, що суперечать інтересам держави і суспільства, орган ДПС повинен відбити вказане в акті перевірки.
Так, у вказаному листі Міністерство звертає особливу увагу на наступну: згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в листі від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11наявність належним чином укладеного договору між суб'єктами господарювання заздалегідь не може свідчити про здійснення ними законній господарській діяльності. У разі виявлення органом ДПС порушення платником податків норм чинного законодавства при здійсненні господарської діяльності такому платникові податків донараховуються відповідні суми податкових зобов'язань.
Отже, на думку Міністерства, органи ДПС при проведенні контрольно-перевірочної роботи можуть відбивати в акті перевірки ознаку недійсності (нікчемності) правових угод, в той же час донарахування податкових зобов'язань повинне здійснюватися виключно за порушення норм податкового законодавства.
"Миндоходов ще раз дає своїм аудиторам можливість для чергових безпідставних донарахувань, а юридичним відділам - сумнівну базу для представлення інтересів в суді і виправдання перед суддями за так звані "акти по нікчемних угодах". Хоча про це було багато сказано як в Податковому кодексі, самими податковими органам, так і судами. Зокрема, в листі ВАСУ № 742/11/13-11 йдеться про те, що "визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна викликати реальні зміни майнового положення платника" податків- вважає адвокат і керівник практики податкового права юридичної компанії "Юскутум" Андрій Фомичев.
|
Андрій Фомичев |
Юрист вважає, що про реальні зміни майнового положення платника податків вказано в п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України : "витрати, що враховуються для визначення об'єкту оподаткування, признаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податків витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, і інших документів, встановлених разд. II цього Кодексу".
При цьому, як інформує керівник податкової практики ЮК "Юскутум", в такій ситуації судам необхідно з'ясовувати:
- рух активів в процесі здійснення господарської операції;
- податковий статус учасників господарської операції;
- зв'язки між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесением інших витрат і господарською діяльністю платника податків.
"На наш погляд, цим повинні займатися податкові органи, а не суд"- вважає А. Фомичев.
Порушення податкового законодавства третіми особами, а не самими підприємствами, які перевіряються
У своєму листі № 3642/6/99-99-19-04-01-15 Міністерство, окрім іншого, підсумовує податкові норми і практику правозастосування і інформує, що право підприємства на отримання відшкодування ПДВ залежить від сплати вказаного податку в ціні придбання товару, використання придбаного товару в господарській діяльності і підтвердження згаданої операції відповідними первинними документами. Так, в документі відмічено, що підприємство не несе відповідальності по зобов'язаннях контрагента. Саме контрагент повинен нести відповідальність за свої порушення.
Пан Фомичев інформує, що цю позицію в 2009 і 2010 рр. висловив Європейський суд з прав людини у справах "Булвес" ПЕКЛО проти Болгарії" (2009 р., заява № 3991/03) і "Бізнес Супорт Центр проти Болгарії" (2010 р., заява № 6689/03). Також юрист повідомляє, що згідно ст. 17 Закону "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. "У цих рішеннях було сказано, що платник податку на додану вартість не повинен нести відповідальність за зловживання, здійснені його постачальниками, якщо такий платник не знав про такі зловживання і не міг про них знать"- говорить юрист.
Миндоходов вказує, що якщо суб'єктом господарювання здійснена законна госпдіяльність і по її результатах правомірно сформований податковий кредит по ПДВ і витрати по податку на прибуток, безперечно, такий суб'єкт господарювання має право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ і зменшення прибутку оподаткування на здійснені витрати.
На питання, що ж зміниться на практиці з правозастосуванням такого нового податкового роз'яснення, думка Андрія Фомичева із цього приводу досить скептична. "На практиці ж усе залишиться, як і раніше: в основу позиції податкових органів про податкові порушення ляжуть акт про неможливість проведення зустрічної перевірки, відсутність контрагента за юридичною адресою, свідчення бабусь на лавочці, що не бачили давно директори контрагента у дворі, і, звичайно, пояснення або навіть надання свідчень такого директора без конкретного вироку суду", - говорить юрист.
Оскарження актів перевірок податкових органів
Миндоходов інформує, що платник податків на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність мають бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права і обов'язки у сфері публічно-правових стосунків.
В той же час виводи акту перевірки і, власне, сам акт перевірки не є рішенням органу владних повноважень, а отже, не пов'язані для платника податків з настанням будь-яких юридичних наслідків і не впливають на його права, обов'язки і законні інтереси, що, у свою чергу, унеможливлює оскарження їх таким платником податків в судовому порядку.
"Про те, що акт перевірки не оскаржиться в судовому порядку, не знає тільки вантажник на підприємстві. Але усі знають, що оскаржаться дії податкових органів"- жартує пан Фомичев.
Юрист також нагадує, що згідно з положеннями листа від 31.07.2012 р. № 20727/7/10-0217/2986 ДПС за результатами проведення 30.05.2012 р. у ВАСУ круглого столу з питань податкового законодавства стверджує, що "платником податків можуть бути оскаржені дії податкових органів про проведення перевірки", в результаті якої складений акт. Таким чином, юрист підкреслює, що такі дії можна визнати незаконними, що послужить вагомим аргументом при захисті оскарження незаконних донарахувань.
Підсумовуючи усе вищевідзначене, не можна не погодиться з тим, що деякі аргументи фіскального органу не зовсім "якісно" відбивають податкові правові норми і практику їх застосування.
"Черговий лист органів податкової служби в дусі "очевидний і неймовірний", проте абсолютно не відповідне до правозастосовної практики. І усе тому, що не має головних чинників, що впливають і мають значення для застосування"- саме таку думку з приводу даного роз'яснення висловив А. Фомичев.
У свою чергу, ЮРЛИГА рекомендує усім платникам (у разі виникнення "активних" податкових правовідносин) податків уважно перечитати положення чинного законодавства і обов'язково звернути увагу на ті аргументи, які прописує податкова у своїх актах.
