Нардепи-регіонали Юрій Мирошниченко і Ганна Герман подали у ВР законопроект № 2340а про внесення змін до законів "Про свободу совісті і релігійні організації", "Про освіту", "Про дошкільну освіту", "Про позашкільну освіту", "Про загальну середню освіту" і "Про вищу освіту".
Запропоновано встановити наступне. Взаємини церкви (релігійних організацій) з державою будуються на партнерських началах з метою забезпечення і реалізації права людини на свободу світогляду і віросповідання в усіх сферах громадського життя, здійснення виховної і спільної просвітницької діяльності, соціальної роботи, консолідації українського суспільства, збереження і примноження його традиційної релігійної культури, релігійній самобутності усіх корінних народів і національних меншин України. Взаємини церкви (релігійних організацій) зі світськими учбовими закладами будуються на партнерських началах з метою впровадження духовно-моральних цінностей в учбово-виховний процес, відновлення духовності і моральності українського суспільства, а також виховання підростаючих поколінь у дусі релігійної толерантності і міжконфесійної співпраці.
За бажанням батьків дошкільний учбовий заклад або загальноосвітній заклад може взаємодіяти з церквою (релігійними організаціями) у частині впровадження духовно-моральних цінностей в учбово-виховний процес. Запропоновано закріпити права батьків піднімати питання відносно участі у виховному процесі представників церкви (релігійних організацій);
приймати рішення відносно участі (неучасті) дитини в конкретних заходах (відвідування занять і тому подібне), які проводяться представниками церкви (релігійних організацій).
Автори проекту нагадують, що Конституцію ВР приймала, "усвідомлюючи відповідальність перед Богом", хоча в частині 3 статті 35 і існує норма про відокремленість церкви і релігійних організацій від держави, а школи - від церкви. Нардепи запевняють, що цей принцип означає лише інституціональне відділення, але в сучасній практиці державно-конфесійних стосунків (як і в суспільній свідомості) залишається звужене його трактування - як фактична заборона участі церкві (релігійних організацій) в громадському житті українського народу, у тому числі в освітній сфері. Таке розуміння цього конституційного принципу пов'язане з тоталітарною політикою радянської влади відносно релігії і духовенства, пояснюють регіонали.
