Несподівано прийнятий на позаминулому тижні Закон про карну відповідальність юрособ (проект № 2990) розбурхав усю юридичну громадськість. І хоча, в порівнянні з урядовим проектом № 2032ситуація далеко не така сумна, проте, приємного, напевно, не так вже і багато. Учора відбулося засідання робочої групи, створеної за результатами круглого столу, на якому юристи обговорювали усі недоліки аналогічної урядової ініціативи. Цього разу детальному аналізу був підданий ухвалений Закон.
За результатами минулого круглого столу була спрямована резолюція органам влади, проте відповіді досі так і немає. Юристи планують скласти відкрите лист-звернення від імені Асоціації адвокатів України і у черговий раз спробувати донести до умів правлячої верхівки недоцільність деяких положень, та і самого Закону в цілому. Хоча, із цього приводу спокушатися не варто. Швидше за все, міркують учасники робочої групи, Закон все ж буде підписаний Президентом і набуде чинності як і планувалося - з 1 вересня 2014 р.
"І, оскільки внесення змін до Закону навряд чи можливе через відсутність необхідних важелів тиску, потрібне зайнятися формуванням практики до того, як це зроблять міліція, прокуратура і суди. Так, якщо розробити детальний механізм, як застосовувати те або інше положення, схеми, і навіть свого роду інструкції для адвокатів, то ми зможемо запропонувати таку схему іншим учасникам процесу. Крім того, питання про внесення змін до Закону можна буде піднімати через практику його застосування"- запропонував Олег Чернобайкерівний партнер ЮФ "Чернобай і партнери". Юристи зібралися перетворити відсутність системи в Законі в систему, і запропонувати усім зрозуміле трактування механізму залучення юрособи до карної відповідальності за допомогою існуючих правових категорій.
Що ж до самого Закону, то, безумовно, радує той факт, що був визначений перелік злочинів, за здійснення яких керівником, засновником, учасником або іншим уповноваженим обличчям юрособи від його імені і в його інтересах є основою для застосування до юрособи заходів кримінально-правового характеру. Проте, побоювання викликає можливість застосування до юрособи спеціальної конфіскації згідно із Законом, прийнятому 15 квітня 2013 р. на підставі проекту № 2803.Відмітимо, що цей Закон 27 травня спрямований Президентові на підпис.
Крім того, немає системних змін до Карного кодексу і Карного процесуального кодексу, які повністю виписані під фізосіб, відмічає Олександра Яценкоадвокат АК "Юридичні традиції". Особливо хворобливе питання з КПК, оскільки не виписані ні провина юрособи, ні причинно-наслідковий зв'язок, і фактично юрособа просто відповідає за дії фізособи.
Конструкція "від імені і в інтересах юрособи" також викликає нарікання, оскільки вона складно доказова. Приміром, якщо хабар був даний без відома юридичної особи, або службова особа вийшла за межі своїх повноважень, йди діяло у власних інтересах, то що робити тоді? Крім того, а як оцінювати ситуацію, якщо хабар був даний судді за винесення законної ухвали? Юристи міркують, що треба з'ясувати наступні факти: чи оскаржилося таке рішення в апеляційній інстанції, чи є вирок суду відносно судді за винесення неправосудної ухвали. А якщо цього усього немає, то про що може бути мова, яка вже тут неправомірна вигода.
Сумніви викликає відповідність Закону вимогам Конвенціїоскільки цей документ не вимагав введення саме карної відповідальності. Виходить, що для виконання умов Конвенції держава вибрала найбільш складний спосіб з усіх можливих, але надзвичайно вигідний для силових структур. Крім того, чому, посилаючись на міжнародний досвід, держава виключила з сфери дії Закону держоргани? Адже в ряду стан для подібних структур існує відповідальність. Звичайно, таки держоргани не ліквідовуються, проте штрафні санкції до них застосовуються.
У зв'язку з ухваленням Закону виникають питання відносно акціонерних товариств і порушенні прав фізосіб на власність і дивіденди, а також незрозуміло яким чином визначатимуться штрафи, оскільки чіткого розмежування немає, є тільки розбиття по ступеню тяжкості злочину, що нелогічно оскільки він залежатиме від частини статті УК.
На наступних засіданнях робочої групи, учасники, по словах Агии Ахундовойкерівного партнера АК "Юридичні традиції"проаналізують такі питання: розуміння конструкції "від імені і в інтересах" і як довести, що певна дія здійснена саме в інтересах юрособи; санкції (розбиття по штрафах і спеціальна конфіскація); відповідність Закону Конвенції (чи вимагала Конвенція застосування заходів кримінально-правового характеру тільки до юрособ частки права?); перебування під слідством; захист прав акціонерів, питання, пов'язані з банками і заставним майном. Окремо декілька засідань буде присвячено процесуальним моментам.
Наступне засідання робочої групи відбудеться у третій декаді червня. Юристи проаналізують моделі і конструкції залучення юридичної особи до карної відповідальності по кожному з передбачених Законом злочинів.
