Геннадій Москаль розкритикував запропоновану КПК модель функціонування суду присяжних і подав проект № 2982 про внесення змін до Карного процесуального кодексу і Закону "Про судоустрій і статус суддів", яким запропонував свою версію. Нормы Кодекса відносно присяжних Москаль пропонує помістити в окремий розділ IV- а "судочинство в суді присяжних" (ст. 383 - 391-18).
Карне виробництво по злочинах, за здійснення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на термін 5 і більше років, по клопотанню обвинуваченого здійснюватиметься малим жюрі - 12 присяжних. Якщо ж за скоювання злочинів передбачено покарання на термін понад 10 років або довічне позбавлення волі по відповідному клопотанню виробництво здійснюється великим жюрі - 24 присяжних.
Нагадаємо, що згідно КПК участь присяжних в карному виробництві можлива: в суді першої інстанції по злочинах, за здійснення яких передбачено довічне позбавлення волі, - 2 професійні судді і 3 присяжних (по клопотанню обвинуваченого); відносно декількох обвинувачених, - відносно усіх обвинувачених, якщо хоч би один з них заявив клопотання про такий розгляд.
Розгляд кримінальних справ судом присяжних проводитиметься у Вищому спеціалізованому суді України по розгляду цивільних і карних справ (велике жюрі) і апеляційними судами областей, міст Києва і Севастополя і Апеляційного суду АР Крим (мале жюрі).
Постанова про здійснення виробництва судом присяжних є остаточним і не підлягає оскарженню. Наступна відмова обвинуваченого від здійснення карного виробництва судом присяжних не сприймається.
Обвинувачений, а якщо їх декілька, то усі обвинувачені мають право відвести не більше 2 присяжних із складу малого жюрі, і не більше 3 присяжних із складу великого жюрі. Таким же правом наділений і захисник обвинуваченого. Потерпілий, представник потерпілого має право відвести не більше за одного присяжного із складу малого і великого жюрі. Прокурор же може відвести не більше 3 присяжних із складу малого і не більше 4 присяжних із складу великого жюрі.
Судочинство
Присяжні, з яких сформована лава присяжних, в дорадчій кімнаті шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів обирають старшину присяжнихпісля обрання якого приймають присягу.
Встановлюється, що відомості про особу обвинуваченого досліджуються лише в частині, необхідній для встановлення ознак складу злочину, в здійсненні якого він звинувачується. Забороняється досліджувати факти попередньої судимостіінші відомості, які можуть викликати упередженість присяжних відносно обвинуваченого.
Після видалення жюрі в дорадчу кімнату, суддя дає розпорядження начальникові караулу виставити охорону у виходів з дорадчої кімнати і оголошує перерву в судовому засіданні до виходу жюрі з дорадчої кімнати. Перебування жюрі в дорадчій кімнаті не може уриватися і повинно тривати до тих пір, поки не завершиться винесенням вердикту жюрі, але не більше 7 годин. З настанням нічного часу, а з дозволу головуючого, і після закінчення робочого дня, присяжні мають право перервати нараду для відпочинку.
Під час перебування в дорадчій кімнаті у присяжних вилучаються мобільні телефони і інші засоби зв'язку і передаються на відповідальне зберігання в камеру схову суду.
За результатами наради і голосування жюрі може винести виправдувальний або звинувачувальний вердикт. Вердикт вважається виправдувальнимякщо за негативні відповіді на питання відносно того чи мало місце діяння, інкриміноване обвинуваченому, чи доведено здійснення обвинуваченим інкримінованого діяння, чи винен обвинувачений проголосувало не менше 6 присяжних малого жюрі, або не менше 12 присяжних великого жюрі.
Вердикт вважається звинувачувальнимякщо за ствердні відповіді на вищезгадані питання, проголосували проста більшість (половина плюс один голос) присяжних.
Після проголошення вердикту, його схвалення і приєднання до матеріалів карного виробництва суддя оголошує судовий розгляд продовженим за участю сторін без участі присяжних - вирішуються питання цивільного позову, доля речових доказів, розподіли судових витрат, кваліфікації дій обвинуваченого, призначення покарання, ін.
Виправдувальний вердикт жюрі є обов'язковим для суду і тягне постанову виправдувального вироку. Звинувачувальний вердикт жюрі також є обов'язковим для суду, за винятком випадків, коли суд визнає, що в діях обвинуваченого відсутній склад інкримінованого злочину або ж звинувачувальний вердикт постанов відносно невинної особи.
Вироки, винесені малим жюрі, підлягають перевірці у касаційному порядку Вищим спеціалізованим судом України по розгляду цивільних і карних справ, а вироки, винесені великим жюрі, перевіряються в касаційному порядку у Верховному Суді України.
Вибори присяжних
Визначення присяжних для судового розгляду нині здійснюється автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені в список присяжних. Для затвердження списку присяжних територіальне управління ГСА поводиться з представленням у відповідну місцеву раду, яка формує і затверджує список громадян.
Пан Москаль у свою чергу пропонує проводити вибори присяжних, які проходитимуть одночасно з наступними черговими виборами депутатів ВР АР Крим, місцевих рад і сільських, селищних, міських голів.
Вибори присяжних для ВССУ здійснюються по мажоритарній системі відносної більшості в 450 одномандатних виборчих округах, на які ділиться територія України. Вибори присяжних для апеляційних судів областей, міст Києва і Севастополя і Апеляційного суду АР Крим здійснюються по мажоритарній системі відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які ділиться територія відповідно областей, міст Києва і Севастополя і АР Крим.
Народним засідателем, присяжним може бути громадянин України, що досяг 30 років, - для народних засідателів і 35 років - для присяжних, і постійно проживає впродовж останніх 5 років на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, має місце роботи або постійний заробіток. Громадяни України, включені в список присяжних притягуються до виконання обов'язків присяжних на термін не більше 30 днів впродовж одного календарного року. У разі, коли судовий розгляд матеріалів карного виробництва вимагає більшого терміну, - те на увесь період судового розгляду.
Винагорода, яка виплачується народним засідателям, присяжним за час виконання ними обов'язків в суді, складає 50 % посадового окладу судді відповідного суду пропорційно кількості днів для участі в здійсненні правосуддя, але не менше середнього заробітку по місцю основної роботи або середнього постійного заробітку. На даний момент встановлено, що їм виплачується винагорода (без вказівки розміру) і відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові.
