Минсоцполитики в листі від 28.03.2013 р. № 2-1/06/187-13 нагадує, що при прийомі на роботу за сумісництвом пред'явлення трудової книжки не передбачене. За загальним правилом це і неможливо у зв'язку з тим, що трудова книжка знаходиться на підприємстві, в установі або організації по місцю основної роботи працівника і видача її працівникові в період роботи не передбачена.
Відповідно до п. 3 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників держпідприємств, установ і організацій, працівник, який приймається на роботу за сумісництвом на інше підприємство, до установи, організації, повинен пред'явити власникові або уповноваженому ним органу паспорт.
При прийомі на роботу, яка вимагає спеціальних знань, власник або уповноважений їм орган має право вимагати від працівника пред'явлення диплома або іншого документу про отриману освіту або професійну підготовку.
При цьому згідно п. 9 Положень запис в трудову книжку відомостей про роботу за сумісництвом здійснюється за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом по місцю основної роботи.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 21 КЗпП обмеження відносно сумісниці можуть вводитися законодавством, зокрема, і колективним договором, а також трудовим договором, який є для працівника основним. Порушення обмежень на сумісницю, встановлених законодавством, колективним або трудовим договором, є основою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. При відповідних обставинах можливе застосування і такого дисциплінарного стягнення, як звільнення з роботи.
Також слід зазначити, що згідно п. 21 Порядку числення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат по загальнообов'язковому держсоцстрахуванню, якщо застрахована особа працює за сумісництвом, посібник з тимчасової непрацездатності виплачується за місцем роботи за сумісництвом на підставі копії листка непрацездатності, виданого в установленому порядку, завіреного підписом керівника і друком по основному місцю роботи, і довідки про середню заробітну плату по основному місцю роботи.
Згідно п. 1 Положення сумісницею вважається виконання працівником окрім своєї основної іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) по найму.
Якщо працівник працює за сумісництвом, але звільняється з основної роботи, робота за сумісництвом може стати основним місцем роботи.
Оскільки робота за сумісництвом виконується на підставі трудового договору, то з працівником за його заявою розривається трудовий договір про роботу за сумісництвом і полягає новий трудовий договір про роботу на підприємстві на певній посаді шляхом видання наказу про це.
Якщо по основному місцю роботи в трудову книжку працівника не внесений запис про роботу за сумісництвом, то і не вноситься запис в неї і про звільнення працівника з цієї роботи.
