26 березня 2013 року набуло чинності рішення НКЦБФР від 27.12.2012 р. № 1903 "Про врегулювання питання обслуговування операцій з цінними паперами іноземних емітентів в Національній депозитарній системі України" (детальніше про документ - в новині "НКЦБФР врегулювала питання обслуговування операцій з цінними паперами іноземних емітентів в Національній депозитарній системі").
Нагадаємо, що рішенням № 1903 внесені зміни в положення про депозитарну діяльність, про розрахунково-клірингову діяльність, про порядок складання адміністративних даних депозитарними установами, про порядок заповнення хранителями цінних паперів електронних форм адміністративних даних. Зокрема, документом затверджені і внесені зміни в Положення про депозитарну діяльність і в Положення про розрахунково-клірингову діяльність по договорах відносно цінних паперів.
Також, рішенням № 1903 встановлюються вимоги до обслуговування операцій на рахунках в цінних паперах. Що вводяться для обслуговування в Національну депозитарну систему цінні папери іноземного емітента зараховуються на рахунки у цінних паперах депонентів, клієнтів депозитарних установ згідно з відповідними розпорядженнями депонентів, клієнтів або керівників їх рахунками після зарахування цих цінних паперів на рахунок в цінних паперах Нацдепозитария, відкритий в іноземній депозитарній установі, з яким Нацдепозитарием встановлені кореспондентські стосунки.
При цьому цінні папери іноземного емітента, що вводяться для обслуговування в Національну депозитарну систему, зараховуються на рахунки в цінних паперах хранителів - клієнтів Нацдепозитария України і депонентів цих клієнтів (власників цінних паперів) як недопущені до звернення на території України.
Крім того, Нацдепозитарий впродовж одного робочого дня після отримання рішення комісії про допуск цінних паперів іноземного емітента до звернення на території України і рішення про граничний об'єм цінних паперів іноземного емітента розблокує цінні папери іноземного емітента на рахунках в цінних паперах відповідних хранителів (у разі наявності таких цінних паперів на рахунках хранителів) і надасть їм розпорядження на розблокування цих цінних паперів на рахунках їх депонентів по реквізитах і в кількості, вказаним в рішенні комісії.
"Необхідність прийняття змін пов'язана з тим, що через відсутність законодавчого регулювання доступ іноземних емітентів до українського ринку цінних паперів був обмежений. Був відсутній порядок, згідно з яким суб'єкти Національної депозитарної системи України могли взаємодіяти з іноземними суб'єктами відносно звернення цінних паперів зарубіжних емітентів в Україні", - відмічає юрист ILF Аліна Корецкая.
При цьому радник ЮБ "Егоров, Пугинский, Афанасьев і партнери" у Україні Роман Степаненко вважає, що рішення НКЦБФР № 1903 - це черговий необхідний акт, спрямований на регуляторне забезпечення можливості допуску цінних паперів іноземних емітентів до звернення в Україні.
|
Роман Степаненко |
У свою чергу, як відмічають представники НКЦБФР, цим документом держрегулятор має намір привести механізм обслуговування і зберігання цінних паперів іноземних емітентів у відповідність з вимогами сучасного фондового ринку.
Само ж рішення № 1903 визначає перелік вимог до зберігання і обслуговування таких цінних паперів, вимог до обслуговування операцій емітента по розміщенню цінних паперів у бездокументній формі випуску і норм складання облікового реєстру Національним депозитарієм України.
Нагадаємо, що раніше рішенням від 22.11.2012 р. НКЦБФР № 1692 (далі - рішення № 1692) затвердила Положення про допуск цінних паперів іноземних емітентів до звернення на території України. Дія Положення поширюється на акції, боргові цінні папери іноземних емітентів і депозитарні розписки за умови окремого рішення НКЦБФР.
Таким чином, НКЦБФР ініціює внесення змін до інших нормативних документів в цій сфері з метою врегулювання питань обігу цінних паперів іноземних емітентів національними депозитаріями і стимулювання обороту цих паперів в Україні. Такий хід подій дуже позитивний не лише для розвитку фондового ринку в Україні, але і дає нові можливості для оцінки емітентами цінних паперів норм чинного законодавства з метою виходу на міжнародні фондові ринки.
У свою чергу пані Корецкая відмічає, що останніми роками підвищення попиту інвесторів на активи українських компаній, а також обмеженість доступу до джерел фінансування в Україні, привели до того, що багато українських компаній звернуло увагу на зарубіжні ринки капіталів. І, починаючи з 2005 року, великі українські холдинги один за іншим виходили на фондові біржі.
При цьому вона повідомила, що за даними Асоціації "Українські фондові торговці", з 2005 р. по жовтень 2011 р. за кордоном відбулося 70 публічних первинних (IPO) і вторинних (SPO) розміщень акцій іноземних емітентів, що мають бізнес в Україні. Цінні папери таких компаній можна назвати зарубіжними тільки за формальними ознаками. По суті, ключові активи таких компаній, а також власники бенефіціарів значних доль з походженням в Україні. За оцінками експертів, среднедневной оборот акцій лише одного емітента (Ferrexpo) на LSE зіставимо з среднедневным об'ємом торгів акціями на усіх фондових біржах України.
Таким чином, обмеженість доступу цінних паперів іноземних емітентів до українського ринку ніяк не покращує конкурентоспроможність і відкритість українського ринку капіталів для інвестування. Аліна Корецкая підсумовує, що рішення НКЦБФР в цьому контексті - це реагування на потребі ринку.
|
Аліна Корецкая |
"Безумовно, це рішення є логічним продовженням реалізації широко розмноженого наміру Комісії дати можливість українському ринку отримати додаткову ліквідність за рахунок пропозиції якісного іноземного активу"- відмічає пан Степаненко. І тут же додає, що новий етап впровадження цього масштабного плану по лібералізації ринку цінних паперів стартував з ухваленням рішення №1692. Але в той же час, наскільки ці гідні прагнення будуть реалізовані на практиці, все ще залишається питанням, на яке украй складно знайти однозначну відповідь. На думку радника ЮБ "Егоров, Пугинский, Афанасьев і партнери", причин такої неоднозначності декілька, а одна з основних - досить ранній етап процесу.
"Недооцінити стратегічне значення прийняття Комісією Рішення № 1903, так само як і Рішення № 1692 дуже складно. Без сумнівів, це важливий і необхідний крок регулятора на шляху реалізації поставленого завдання. Проте занадто оптимістичним і таким, що навіть не співвідноситься з реальним станом речей видається очікування якого-небудь миттєвого ефекту від нового регулювання"- резюмує юрист.
Юрист ILF А. Корецкая звертає увагу, що сама процедура допуску цінних паперів іноземних емітентів до звернення на українському ринку не так проста і беззастережна. Так, цінні папери іноземного емітента, що вводяться для обслуговування в Національну депозитарну систему, зараховуються на рахунки в цінних паперах хранителів - клієнтів Нацдепозитария і депонентів цих клієнтів (власників цінних паперів) як не допущені до звернення на території України. І тільки після отримання рішення регулятора про допуск цінних паперів іноземного емітента до звернення на території України і рішення про граничний об'єм цінних паперів, допущених до звернення на території України, такі цінні папери підлягають розблокуванню.
У разі виплати доходу/погашення по цінних паперах, розміщених за межами України, або цінним паперам українських емітентів, облік яких здійснюється за межами України, Нацдепозитарий здійснює переказ коштів, відповідно до вимог законодавства України з питань валютного регулювання і валютного контролю і безготівкових розрахунків.
"На сьогодні існують законодавчі бар'єри, які зобов'язують українських емітентів перш, ніж ініціювати вихід на зарубіжні фондові біржі, отримати дозвіл регулятора. Такий дозвіл можна отримати тільки за умови розміщення не менше 25% акцій на національних фондових майданчиках. Враховуючи, що це обмеження створює як тимчасові, так і грошові витрати, усі компанії створювали зарубіжну холдингову компанію, яка ставала власників активів в Україні. Акції цієї зарубіжної холдингової компанії емітувалися з метою розміщення на фондових біржах", - стверджує пані Корецкая.
Так, незважаючи на спроби регулятора привести нормативно-правову базу у відповідність зі світовою практикою, невирішеними залишаються проблеми, пов'язані з давно застарілими вимогами Декрету Кабміну "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", який визначає режим здійснення валютних операцій на території України. Також необхідно внести відповідні зміни в законодавство, регулююче монетарний оборот в Україні.
На думку пана Степаненко, все ще залишається ціла низка запитань, без яких механізм звернення цінних паперів іноземних емітентів в Україні не зможе бути запущений і функціонувати в нормальному режимі. До таких передусім відносяться питання валютного контролю і регулювання. Юрист звертає увагу на цілий ряд посилань на застосовні правила валютного контролю, які містяться в рішенні № 1903. Такі посилання стануть робочими і дозволять застосовувати регулювання тільки після того, як регулятор у сфері валютного контролю:
- запропонує ринку правила гри для оплати цінних паперів іноземних емітентів в нацвалюті у рамках торгівлі між резидентами і нерезидентами;
- врегулює питання інвестування в іноземні цінні папери;
- отримає дохід по таких інструментах в іноземній валюті і тому подібне
Окремо мають бути врегульовані питання допуску іноземних цінних паперів до торгів на українських біржах, доступу до інформації про інструмент і емітент, питання оподаткування. Не варто також забувати і про неоднозначність деяких положень рішення № 1692, які залишають великий знак питання над працездатністю запропонованих критеріїв допуску іноземних цінних паперів на український ринок.
Хоча представники НКЦБФР говорять, що вже готовий увесь інструментарій для того, щоб на фондовому ринку України з'явилися перші цінні папери іноземних емітентів, необхідно в першу чергу, щоб встановлені Комісією правила гри для іноземних емітентів не лише влаштовували самих емітентів, але і були ним вигідні. Рівень розвитку фондового ринку в другому аспекті доки чекає бажати кращого.
