Нагадаємо, позовні вимоги до Сергія Власенко Глава ВР аргументував тим, що, незважаючи на обрання пана Власенко народним депутатом і зарахування на роботу у ВР з 12 грудня 2012 року, він не припинив (не припинив) право на заняття адвокатською діяльністю, оскільки виступав захисником в кримінальній справі.
Фактом порушення відомим правозахисником законодавства про несумісницю депутатського мандату з адвокатською діяльністю першим занепокоївся народний депутат від Партії регіонів Володимир Мысык, який 19 лютого направив Главі Верховної Ради і Комітету з питань Регламенту, депутатської етики і забезпечення діяльності ВР депутатське звернення про порушення паном Власенко законодавчих вимог.
Вимоги про несумісницю депутатського мандату встановлені ст. 3 Закону "Про статус народного депутата України", пункт 5 частин 1 якій свідчить, що народний депутат не має права притягуватися як експерт органами досудового слідства, прокуратури, суду, а також займатися адвокатською діяльністю.
У пункті 1 частини 1 ст. 7 Закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" також визначено, що діяльність адвоката є несумісною з роботою на посаді народного депутата України. Вказано, що у разі виникнення обставин несумісності адвокат в триденний термін з дня виникнення таких обставин подає в раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заява про припинення адвокатської діяльності.
Відмітимо, що С. Власенко в інтерв'ю від 17 серпня 2012 року на питання ЮРЛИГИ про те, чи планує він брати участь у формуванні органів самоврядування адвокатури пояснив: "Я не діючий адвокат і не можу займатися адвокатською діяльністю, оскільки є народним депутатом. Це несумісні види діяльності. Саме тому я брав участь в справі Тимошенко в статусі захисника - іншого фахівця в області права за дорученням від юридичної особи".
Представники С. Власенко в запереченнях проти позову вказали, що він не займається адвокатською діяльністю з 2008 року, що підтверджується відсутністю реєстрації в якості підприємця в органах податкової служби, відсутністю робочого місця адвоката, а також тим, що він не укладав договорів про надання правової допомоги.
В процесі судового розгляду суд встановив, що С. Власенко, будучи народним депутатом, виконував функції захисника в карному виробництві. Позиція ВАСУ базується, зокрема, на постанові слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.02.2013 р., з якого виходить, що пан Власенко 6, 7 і 13 лютого 2013 року був учасником сторони захисту в судовому засіданні.
Також варто відмітити, що суд визнав безпідставним посилання відповідача на Рішення Конституційного Суду по конституційному зверненню Солдатова Г. И. про офіційне тлумачення положень ст. 59 Конституцій, ст. 44 Карно-процесуальні кодекси, ст. 268, 271 Кодексу про адміністративні правопорушення (справа про право вільного вибору захисника) від 16 листопада 2000 року, як на юридичну основу здійснення функцій захисника відповідно до діючого КПК.
У мотивувальній частині постанови ВАСУ, проаналізувавши ст. 45 і пункт 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" КПК, дійшов висновку, що можливість здійснення функцій захисника безпосередньо пов'язана із статусом адвоката. Суд вказав, що норма, що встановлює можливість продовження здійснення повноважень захисника після набуття чинності нового КПК, торкається тільки тих осіб, які на день набуття чинності його беруть участь в карному виробництві в якості захисників і не мають статусу адвоката.
ВАСУ послався і на офіційний лист Виший кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури від 19.02.2013 р., в якому вказано, що пан Власенко не подав яких-небудь заяв про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, тим самим не виконавши вимогу про обов'язкове повідомлення КДКА по місцю отримання свідоцтва про існування обставин несумісниці.
Таким чином, виведення ВАСУ зводиться до наступного: "Народний депутат С. Власенко, виконуючи функції захисника в карному процесі, не припинивши і не припинивши право на адвокатську діяльність, займався адвокатською діяльністю".
Слід зазначити, що 21 лютого в Раду адвокатів Львівської області паном Власенко було подано заяву про припинення права на заняття адвокатською діяльністю. Із цього приводу ВАСУ відмітив, що згідно з Перехідними положеннями Закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" С. Власенко як народний депутат України і адвокат одночасно, повинен був в течії 90 днів з моменту набуття чинності Закону (з 15.08.2012 р.) письмово повідомити кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури по місцю отримання свідоцтва про існування обставин несумісниці, проте цього зроблено не було.
Таким чином, колегія суддів ВАСУ, відповідно до ч. 4 ст. 81 Конституції, що встановлює, що у разі невиконання вимоги про несумісницю депутатського мандату з іншими видами діяльності повноваження народного депутата України припиняються достроково на підставі закону за рішенням суду, дійшла висновку, що викладені в позовній заяві обставини є обгрунтованими і задовольнила адміністративний позов Глави Верховної Ради.
Згідно з вказаним рішенням повноваження народного депутата України Сергія Власенко, члена депутатської фракції Всеукраїнського об'єднання "Батькивщина", з 6 березня 2013 року припинені достроково.
Коментуючи прийняте ВАСУ рішення, адвокат Ігор Голованькерівний партнер адвокатської фірми "Головань і партнери", відмітив, що ні в якому разі не можна змішувати адвокатську діяльність з іншими видами юридичної практики. Він вказує, що згідно ст. 4 Закони "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро або адвокатського об'єднання. Адвокат, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозанятым особою. "Не може вважатися адвокатською діяльність юристів поза рамками передбачених законом організаційних форм, незалежно від наявності або відсутності у таких фахівців свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю" - вважає И. Головань.
Як бачимо, позиція адвоката споріднена з позицією сторони захисту в адміністративному процесі проти С. Власенко. Нездійснення нардепом адвокатської діяльності його представники підтверджували, серед іншого, і відсутністю реєстрації в якості підприємця в органах податкової служби. Тобто, одним з основних аргументів на користь С. Власенко служило те, що він не є самозанятым особою - платником податків, який є фізичною особою - підприємцем або здійснює незалежну професійну діяльність. В той же час судом був встановлений факт несполучення С. Власенко про виникнення обставин несумісниці шляхом подачі відповідної заяви. У своєму рішенні суд відмітив, що юрист порушив Закон "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", в Перехідних положеннях якого встановлена необхідність повідомити кваліфікаційно-дисциплінарну комісію про обставини несумісниці в течії 90 днів, відлік яких почався з 15.08.2012 р.
Своєю думкою про гучну постанову ВАСУ з ЮРЛИГОЙ поділився також правозахисник Євгеній Захаров, який відмітив, що поєднувати адвокатську діяльність з роботою депутата дійсно протизаконно. Проблему держави він бачить в тому, що це рішення виступило черговим прикладом вибіркового переслідування, та ще і за політичними мотивами.
Досить-таки різко "тему Власенко" прокоментував правозахисник Дмитро Гройсман. Він вважає, що у справи є набагато важливіший аспект, ніж позбавлення мандату. "З юридичної точки зору і з позиції громадського інтересу архіважливим є не те, чому Власенко дефакто виконував функції адвоката в карному процесі (виробництві), а то, чому ніхто, окрім громадянки "Вона" не наділений конституційним правом на вільний вибір захисника, як по старому, так і по новому КПК". Д. Гройсман роз'яснив, що якби опозиція цікавилася проблемами народу, то добилася б права кожного громадянина вибирати захисником в кримінальній справі людини, яка є фахівцем в області права, але при цьому не є адвокатом або близьким родичем, як того вимагає Конституція і рішення КСУ у справі Солдатова".
Громадськість ще довго міркуватиме, чи являється рішення ВАСУ у справі Власенко" яскравим прикладом виборчого правосуддя проти політично неугодних, або ж це перший крок до загальної справедливості і рівності перед законом і судом, як декларує Конституція.
Але ВАСУ в постанові у справі № П/800/141/13 офіційно вирішив, де слід поставити кому у формулі "страчувати не можна помилувати". Головним логічним дослідженням для цього стала побудова ланок ланцюжка "защитник-народный депутат-адвокат-не народний депутат". Нагадаємо, що постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному або касаційному порядку.
Марина Ясинскаяжурналіст сайту ЮРЛИГА
