Угода про розподіл продукції - хороша пропозиція для інвестора?

Минулого тижня в Києві пройшов четвертий міжнародний Український енергетичний форум - 2013, організований компанією Adam Smith Conferences. Захід зібрав представників галузі, держави, а також юристів.

Однією з тем, які активно обговорювалися на форумі, було державне приватне партнерство, а саме угода про розділ продукції (далі - СРП) і тендерні процедури - як вони розвиваються і сприймаються на сьогодні.

"Найгучнішим" СРП, яке підписувалося в Україні, напевно, можна назвати угоду про розподіл продукції 2007 року між українським урядом і компанією "Венко Интернешнл". Остання потім передала усі права і обов'язки по СРП компанії "Венко Прикерченська". Як відмітив президент останньою Джеймс Бауну них розроблена 8-річна програма розвідки Прикерченської зони, 3 року реалізації якої приблизно оцінюється у 330 млн. доларів США. "Це дуже ризикований і дорогий бізнес і в нім ми можемо працювати тільки у рамках СРП тому, що інакше виникатимуть нерозв'язні проблеми"- відмічає Д. Баун. За його словами, державу Україна отримає 70% від цього проекту, фактично нічого не заплативши за цей бізнес, а "Венко" отримає 30%. "Це хороша угода для України. СРП приведе до більшої кількості розвідувальної діяльності і до розробки Чорноморського шельфу, що дуже важливо для незалежності і економічної безпеки України"- вважає Д. Баун

.

Нагадаємо, після того, як компанія "Венко Интернешнл" передала усі права і обов'язки по СРП компанії "Венко Прикерченська", Кабінет міністрів України вирішив розірвуть такі СРП. У зв'язку з цим "Венко Прикерченська" звернулася з позовом в міжнародний арбітраж, і почався розгляд. Інтереси держави по українському праву тоді представляла ЮФ Magisters, яка потім злилася з Адвокатським бюро "Егоров, Пугинский, Афанасьев і партнери" і продовжує працювати під брендом останнього.

На думку партнера ЕПАП Маркіяна Ключковского справа "Венко" була першою такою справою в Україні, і воно показало відношення нашої країни до концепції СРП. Юрист відмічає, що "Венко Прикерченська" і держава Україна були залучені в активний арбітраж з 2008 по 2010 р., а в липні 2010 р. сторони подали спільне прохання про те, щоб відкласти ухвалення рішення до того моменту, поки не будуть закінчені переговори за рішенням цього питання. Переговори завершилися успішно. Було підписано світову угоду і 11 лютого 2013 р. Кабмін анулював рішення від 28 травня 2008 р. відносно припинення СРП з "Венко". Воно на сьогодні знову має юридичну силу.

"Я думаю, що обидві сторони виграли в цій ситуації тому, що СРП - хороший проект, як для України, так і для "Венко", який на сьогодні знову у дії" - упевнений М. Ключковский. За його словами у зв'язку зі зміною урядів мінялася і температура стосунків між Кабміном і "Венко". "Чинник, який вплинув на долю цього СРП, - політичний. Останнім часом обговорюють, чому політична воля настільки важлива в житті СРП. Я дійшов висновку, що має бути якась політична воля, щоб дозволити іноземним приватним інвесторам отримати доступ до природних ресурсів України" - вважає М. Ключковский.

В той же час він висловив думку, що після підписання СРП політична воля повинна припинитися, а усі інші кроки в цьому проекті мають бути аполітичними.

"Є певні строгі процедури: реєстрація СРП, видача дозволів, ліцензій, дозволяючі СРП набути чинності, але повинно бути гарантовано, що усе проходитиме чесно. Після того, як 50 років буде в силі СРП інвестор і уряд повинні домовиться про такі дрібні речі як, наприклад, дозвіл на роботу людей, які працюватимуть в проекті, стягування податків, зборів, питання охорони довкілля. При цьому сторони повинні керуватися тим, що написано в СРП і в законах держави" - вважає М. Ключковский.

Юрист відмітив, що з 2006 р. Закон про СРП міняли десь 6 разів. Важливі зміни були внесені в 2012 р. що стосуються правил розірвання СРП. Згідно з цими нововведеннями Кабмін має право звертатися в арбітраж і вимагати розірвання СРП, а також відшкодування збитків. Але в даному випадку є можливість вирішити це питання на власний розсуд і будуть або немає при цьому припинятися роботи по СРП. "Це дає деяку свободу Кабміну, враховуючи те, що держава є однією із сторін по СРП, і воно може тепер вирішувати наскільки важким є порушення, наскільки агресивно поводитися проти іншої сторони" - вважає М. Ключковский.

Також в 2012 р. зміни були внесені в ст. 17 Закону "Про угоди про розподіл продукції" відносно вимоги спеціального дозволу на недропользование, що торкалося якраз і "Венко". Згідно з нововведеннями виключно Кабмін може відкликати спеціальний дозвіл, а не якийсь інший державний орган. Таким чином, усі питання з приводу існування СРП віддані Кабміну. Радник міністра екології і природних ресурсів України Володимир Игнащенко вважає, що у зв'язку з цим СРП набагато краще для інвестора з точки зору простоти отримання усіх дозволів, у тому числі, і на рівні місцевої адміністрації.

У свою чергу радник міністра вважає, що треба повернути назад в Закон право Кабміну делегувати деякі свої зобов'язання (приміром, відносно затвердження певної технічної документації) держоргану або комітету, що управляє. "Я думаю, що в квітні таке положення знову буде введено в законодавство"- відмітив В. Игнащенко.

Він також розповів про інші переваги СРП в Україні. В першу чергу, він звернув увагу на те, що для СРП НДС повертається автоматично, без яких-небудь критеріїв. Порядок повернення СРП встановлюється шляхом переговорів і пошуку компромісного варіанту.

У свою чергу В. Игнащенко звернув увагу на те, що положення про адміністрування СРП не були включені в попередні зміни до Закону про СРП в основному з технічних причин. "Але ми сподіваємося, що усі ці положення будуть затверджені в проекті закону № 2291. Ми сподіваємося, що цей законопроект прийме парламент, а президент його підпише"- заявив радник міністра.

Він також відмітив, що СРП з "Венко" містило 282 сторінки і туди включили, наприклад, положення про порядок видачі ліцензії, про порядок внесення змін до ліцензії, порядку обліку. "З одного боку, очевидно, що справа "Венко" - це приклад політичного свавілля, але з іншого боку - це історія успіху. Тобто уряд більше трьох років намагався зупинити цей проект - не вийшло завдяки міжнародному арбітражу і відповідним положенням Закону про СРП"- вважає В. Игнащенко. Тобто "Венко" не втратила свої ліцензії і отримала можливість знову почати роботу над проектом. Таким чином, він стверджує, що СРП захищене добре.

В. Игнащенко звернув увагу на те, що на основі СРП можна працювати не лише стосовно нафти і газу, а і відносно загального недропользования. "Якщо ви хочете щось робити, наприклад, у вугільній промисловості, - там теж можна працювати на основі СРП"- заявив радник міністра.

У свою чергу Радник CMS Cameron McKenna Віталій Радченко заявив, що на законодавчому рівні необхідно додатково пропрацювати положення про експропріацію (примусовому відчуженні власності). "Бувають випадки, коли має місце законна експропріація, але не прописані процедури, яким чином зробити оцінку вартості бізнесу, визначити справедливу його вартість "- відмітив В. Радченко. Він вважає, що експропріація має бути прописана в законодавстві детальніше, щоб захистити інтереси інвесторів.

За підсумками Енергетичного форуму можна зробити висновок, що як держава, таки і представники бізнесу бачать перспективи в СРП і вважають, що це оптимальна форма співпраці між державою і приватними інвесторами. У свою чергу В. Игнащенко відмітив, що існує і розписаний порядок перекладу ліцензій в СРП. За його словами зараз міністерство працює з декількома компаніями в газовій галузі, які зацікавлені в такому перетворенні. "Якщо буде прийнятий новий Кодекс про надра, - тоді значно менше стане охочих отримувати звичайні ліцензії"- відмітив радник міністра.