Нардепи-комуністи Ірина Спирина і Михайло Герасимчук задалися метою виправити недоліки в системі встановлення факту смерті людини у разі відсутності ознак насильницької смерті і відновити гуманістичні принципи в справі поховання. Їх законопроектом № 2361 запропоновано спростити процедуру встановлення причин смерті і видачі лікарського посвідчення про смерть, уточнити процедуру огляду тіла у разі смерті людини по місцю його проживання. Проект передбачає нову редакцію ст.238 Карного процесуального кодексу і внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я.
Пропоновані зміни
Зміни передбачають, що у разі смерті людини по місцю його проживання без ознак насильницької смерті чи підозри на таку на місце події обов'язково виїжджає лікар чи фельдшер, який констатує факт смерті, проводить зовнішній огляд трупа, за результатами якого інформує ОВД і адміністрацію своєї установи охорони здоров'я про можливість встановлення причини смерті без патологоанатомічного розкриття і видача лікарського посвідчення про смерть (фельдшерської довідки про смерть).
Працівники установ охорони здоров'я негайно повідомляють в органи внутрішніх справ про кожен випадок встановлення ними факту смерті людини незалежно від місця її настання, за винятком смерті від захворювань в установах охорони здоров'я.
У разі вступу повідомлень про факт насильницькій смерті людини або підозри на таку, або встановленні таких фактів під час попереднього огляду трупа людини по місцю його проживання, на місце події негайно виїжджає слідчо-оперативна група за участю судово-медичного експерта або лікаряякщо вчасно неможливо притягнути судмедексперта, а також інших необхідних фахівців. У огляді трупа може брати участь прокурор.
Огляд трупа може здійснюватися одночасно з оглядом місця події, житла або іншого володіння особи. Після огляду труп, за наявності ознак насильницької смерті, підлягає обов'язковому напряму для проведення судмедекспертизи для встановлення причини смерті.
Труп, за наявності ознак насильницької смерті, підлягає видачі тільки з письмового дозволу прокурора і тільки після проведення судово-медичної експертизи і встановлення причини смерті.
Історія питання і діючі норми
Нагадаємо, що новий КПК ускладнив питання встановлення факту смерті людини по місцю її проживання (хоча, доак запевняла прокуратура, процедура огляду і видачі тіла померлої людини по новому КПК не змінилася). Медичні працівники реєструють факт смерті людини по місцю його проживання тільки у присутності працівників органів внутрішніх справ. Це стосується і випадків, коли чи літня тяжкохвора людина померла удома без ознак будь-якого насильства. До приїзду працівника міліції або прокуратури медикам заборонено не лише видавати лікарську довідку про смерть, а і порушувати обстановку по місцю знаходження трупа. Родичі або близькі померлого не можуть здійснювати будь-які ритуальні процедури.
У свою чергу, працівники ОВД повинні своєчасно зареєструвати повідомлення про факт смерті людини (у тому числі і що поступили від медиків) в журнал реєстрації заяв і повідомлень про злочини. Тобто кожен факт смерті будь-якої людини будь-якого віку розглядається як потенційний злочин.
Як наслідок, в Україні збільшилася кількість випадків напряму померлих на судмедекспертизу. У п.3 ст.238 КПК визначено, що після огляду труп підлягає обов'язковому напряму для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті. Проте в статті не уточнюється, про який саме труп говориться - який має ознаки насильницької смерті або ні?
Виникають і інші питання - навіщо взагалі за відсутності ознак насильницької смерті лікар повинен викликати співробітника міліції? Цей факт свідчить про недовіру до лікаря і системи охорони здоров'я в цілому, вважають автори законопроекту.
Незрозумілою убачається мета складання укладення про ненасильницький характер смерті, додаток до нього фотографій трупа без ознак насильницької смерті. Депутати справшивают : Хто зобов'язаний і має право переглядати ці фотографії і з якою метою? Де зберігаються фото? Чи поширюється поняття "Лікарська таємниця" на ці фото і інформацію про смерть?
Що стосується існуючого порядку, затвердженого спільним наказом МВС, Мінохоронздоров'я і Генпрокуратури (читайте детальніше - Прокуратура не допустить приховання насильницької смерті громадян)то депутати вважають, що він приводить до зайвої витрати бюджетних коштів, відвернення співробітників від основної роботи, а також до морального травмування родичів померлого. Більше того, сьогодні українські морги не витримують навантаження, росте корупція у похоронній справі, соціально-незахищені громадяни часто відмовляються забирати труп небіжчика для поховання. Таким чином, українська влада нехтує не лише живими українцями, але і мертвими, резюмують И. Спирина і М. Герасимчук.
