Новий Закон про банкрутство: як жити далі?

Нова редакція Закону про банкрутство набула чинності 19 січня цього року і практика як така фактично відсутня, проте вже зараз призбиралася достатня кількість питань і у юристів, і у банків, і у самих арбітражних керівників.

Не має сенсу лаяти або хвалити цей Законвідмічає Сергій Боярчуковкерівний партнер ЮФ "Алексеев, Боярчуков і партнери", адже він все одно вже працює. До того ж, як неодноразово згадувалося учасниками круглого столу - у ВР вже зареєстрований проект про внесення змін до Закону про банкрутство відносно усунення ряду "шорсткостей". Так, проект № 10707 був прийнятий в першому читанні ще ВР 6-го скликання, а на даний момент документ знову поданий і зареєстрований в парламенті під номером 0883 і чекає другого читання. Зокрема, Ігор Миколаїв з Центру комерційного права вказує на декілька нестикувань, які вирішить цей законопроект :

- інформація про виробництво справ про банкрутство розміщуватиметься на сайті ВХСУ не через 2 рокуяк це встановлено зараз, а з моменту набуття чинності Закону;

- проблема ліцензування організаторів торгів (на даний момент жодна організація не має такої ліцензії, до того ж, ця діяльність не підлягає ліцензуванню, вказують юристи).

Євгеній Козаренкопозаштатний радник АТ Arzingerзвертає увагу на надану можливість знижувати стартову ціну, виставленого на торги об'єкту. Так, Закон допускає зниження ціни на 20, 50 % на повторних торгах, або навіть зниження ціни до тих пір, поки не з'явиться охочий придбати виставлене майно. Також прогресивною юрист рахує безпосередньо процедуру продажу майна, особливо враховуючи той факт, що раніше вона встановлювалася комітетом кредиторів.

Основною новелою Закону В'ячеслав Лецканголова Ради ВОО "Асоціація антикризового менеджменту" вважає інститут саморегулируемых організацій (для придбання відповідного статусу в об'єднанні повинно налічуватися не менше 100 арбітражних керівників, і не менше 100 подів у виробництві таких керівників). По 4 людини від таких саморегулируемых організацій разом з колегами від Мінюсту (по 3 фахівці) входитимуть до складу комісії, що визначає кваліфікацію арбітражних керівників, і комісії з дисциплінарної відповідальності.

На даний момент подібного статусу жодна організація не придбала.

Також змінюється і сам підхід до охочих стати арбітражним керівникам. Якщо раніше треба було витратити деякий час на отримання свідоцтва ФІЗОСОБИ-СПД, пройти курси, отримати ліцензію і ось вже готовий арбітражний керівник, то зараз усе набагато складніше - практика, іспити, та ін. Усе це сприятиме відсіюванню з ринку випадкових людей, які не є професіоналамивважає Сергій Шкуроначальник управління з питань банкрутства Міністерства юстиції.

Дещо неоднозначну реакцію викликало положення Закону відносно того, що тепер господарські суди розглядають усі майнові спори з вимогами до боржника. З одного боку, величезна кількість суперечок збільшить навантаження на суддів госпсудів, що поставить під питання дотримання процесуальних термініввідмічає Олег Андриевскийначальник управління примусового стягнення заборгованості банку "Фінанси і Кредит". І, крім того, якщо підійти до процедури банкрутства із злим наміром, то можна буде наплодити величезну безліч суперечок і завалити ними суд. А також не слід забувати, що усі рішення можуть оскаржитися, і отже процедуру за бажання можна максимально затягувати.

Але в той же час Сергій Алексеевкерівний партнер, ЮФ "Алексеев, Боярчуков і Партнери" стверджує про безперечну корисність цієї норми, оскільки на усі спори боржника суду слід дивитися через призму ліквідаційної маси. Господарський суд це розуміє, оскільки в його виробництві ця справа і знаходиться, проте якщо спори боржника розглядають інші суди, то кожного разу арбітражному керівникові треба приходити і доводити свою позицію.

Немає повної згоди і у відношенні автоматизованої системияка призначатиме арбітражних керівників. І хоча Пленум ВХСУ 16 січня ствердив відповідне положення відносно цієї системи, суддя ВХСУ Володимир Полищук відмічає: "Не знаю, наскільки доцільно було вводити автоматизовану систему відбору. Хоча, говорять цю вимогу МВФ…". Крім того, суддя вважає, що враховуючи місткість серверів, було б краще розміщувати на сайті ВХСУ тільки інформацію про торги, а ось перелік майна - на сайтах боржника і організатора торгів. Що ж, незабаром, як обнадіяв пан Поліщук, повинно з'явиться відповідний лист ВХСУ, в якому можна буде ознайомитися з позицією суду відносно низки спірних запитань.

Не задоволені системою і в середовищі арбітражних керівників. Так, Анатолій Вязовченкоголова Національної професійної спілки арбітражних керівників України обурюється: "Ось запрацював цей Реєстр (є зважаючи на Єдиний реєстр арбітражних керівників - ред.) і що виходить? Одеські керівники - просто супермени, а ось харківські не дуже (усім арбітражним керівником привласнюються ті, що відповідають рівні кваліфікації). Мені самому в якості місця роботи визначили Київ, а з компаній - аграрні. Як відбувався цей розподіл? Виходить, для того, щоб працювати з іншими компаніями мені треба міняти статус? І чому можна вибрати тільки 2 апеляційні округи"?.

Неоднозначне відношення до виключення з тексту Закону статті відносно механізму ліквідації відсутнього боржника. Так, з одного боку учасники круглого столу вказують на безперечну позитивність цього моменту у зв'язку з економією коштів для простого визнання боржника відсутнім, але з іншого боку відзначається, що це була відмінна процедура для невеликих кредиторів (для цілей списання заборгованості, приміром).

Також думки розходяться з приводу зняття обмеження в один місяць для пред'явлення вимог кредиторами. Тепер кредитори, що пропустили терміни, все ж можуть заявити свої вимоги, які включатимуться в 6-у чергу. Приміром, пан Андриевский вважає, що хоча і маловірогідно, але все таки у таких кредиторів, що зазівалися, виникає примарна можливість отримати хоч щось. А ось Сергій Боярчуков навпаки - думає, що стара норма була справедливою, а зараз арбітражний керівник просто не зможе звести реєстр, оскільки його періодично відвідуватимуть кредитори, що прокинулися.

І звичайно ж не залишили без уваги той, що похитнувся (чи ні?) статус заставного кредитора. Банкіри вважають, що їх права значно ущемили, визначивши заставного кредитора усього лише учасником в справі про банкрутство. Хоча, на думку юристів, ситуація далеко не така плачевна.

Також читайте нашу підбірку матеріалів по новій редакції Закону про банкрутство.