18 січня 2013 року на сайті Міністерства фінансів України був опублікований для обговорення проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України відносно оподаткування багатства і предметів розкоші", яким передбачаються певні нововведення, що стосуються оподаткування нерухомості. Це вже другий проект (раніше був № 10558)який пропонується урядом з метою стягнення податків з власників багатства і предметів розкоші.
Представленим проектом Мінфіну передбачається, що об'єкти нерухомості повинні обкладатися податками не лише залежно від метрів, але і залежно від вартості такого об'єкту оподаткування :
- квартира вартістю понад 1000 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, загальна площа якої перевищує 200 кв. метрів;
- дачний або садовий будинок, котедж або житловий будинок садибного типу вартістю понад 2500 розмірів мінімальної заробітної плати, загальна площа якого перевищує 500 кв. метрів;
- об'єкти житлової нерухомості, що знаходяться у власності одного платника податків, вартістю понад 3000 розмірів мінімальної заробітної плати, загальна площа яких перевищує 600 кв. метрів.
Далі, звертаємо увагу, що якщо діючою редакцією Податкового кодексу передбачається оподаткування тільки об'єктів житлової нерухомості, то законопроект Мінфіну пропонує оподатковувати і нежитлові приміщення:
- нежитлові приміщення, що знаходяться у власності одного платника податків, вартістю понад 2000 розмірів мінімальної заробітної плати, загальна площа яких перевищує 500 кв. метрів;
- нежитлові приміщення, розташовані на земельній ділянці, на якій вже знаходиться дачний або садовий будинок, котедж або житловий будинок садибного типу вартістю понад 2500 розмірів мінімальної заробітної плати, загальна площа якого перевищує 500 кв. метрів.
Усе зрозуміло з першим пунктом відносно нежитлових приміщень, а ось щодо другого, ймовірно, виникатимуть питання: що саме слід відносити до таких об'єктів - гаражі?
Як і в попередньому законопроекті, законопроектом Мінфіну пропонується не відносити до об'єктів оподаткування житлову нерухомість, в якій проживають сім'ї опікунів, опікунів, які виховують не менше 5 (а не 3 і більше, як передбачено діючою нормою) дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківської опіки. Відмітимо, що таке пропозиція не відповідає вимогам ст. 22 Конституції України, згідно якої при ухваленні нових законів або внесенні змін до діючих не допускається звуження змісту і об'єму існуючих прав і свобод і є значним мінусом такого законопроекту.
База оподаткування для об'єктів житлової і нежитлової нерухомості визначатиметься за оцінною вартістю або по загальній площі в кв. метрах, при чому, механізм розрахунку податку виходячи із загальної площі законопроект Мінфіну не передбачає.
Досить цікаво пропонується визначати суму податку виходячи з оцінної вартості. Платник податків самостійно здійснює оцінку вартості об'єкту оподаткування шляхом укладення договору з суб'єктом оцінної діяльності. Відомство пропонує встановити ставку податку у розмірі 0,5% від оцінної вартості об'єкту нерухомості, сума нарахованого податку має бути зменшена на суму документально підтверджених витрат на проведення оцінкиале повинна складати не менше, ніж сума податку, розрахована по ставці у розмірі 2 % від розміру мінімальної заробітної плати за 1 кв. метр загальної площі об'єкту нерухомості.
У разі непроведення платником податків оцінки вартості об'єктів оподаткування, сума податку обчислюється відповідним органом державної податкової служби по місцезнаходженню об'єктів оподаткування. Податкові повідомлення-рішення про суму податку на такі об'єкти оподаткування вручаються платникові податків до 1 липня року, що йде за звітним.
Отже, законопроект Мінфіну пішов далі в регулюванні питань оподаткування нерухомості, оскільки з'явилася прив'язка до вартості такої нерухомості. З нововведень також слід виділити введення нових об'єктів оподаткування - нежитлові приміщення. Як вже відзначалося вище, не визначений порядок розрахунку суми податку, виходячи з кількості метрів. Введено оцінку оподаткування, що додасть роботи громадянам і експертним організаціям. Як працюватиме цей законопроект у разі його прийняття - неможливо сказати, адже тільки на практиці можна буде з'ясувати усі його плюси і мінуси.
Ганна Самойленкоадвокат, керівник Національної правової палати.
Також читайте: Податок на розкіш: доцільність для України - хто постраждає від введення податку на розкіш?
