Чергову спробу змінити щось відносно мовної політики держави зробив Микола Катеринчук, зареєструвавши проект закону про державну мову України (№ 1144)яким, зокрема, пропонується визнати таким, що втратило силу скандальний Закон про основи мовної політики.
Нагадаємо, цей же проект (під номером 11014) депутат подавав в липні минулого року.
Враховуючи складну історію становлення української державності і розвитку української мови, а також на те, що українську мову вважають рідною переважну більшість населення України (67,5% населення України за даними перепису 2001 р.) Конституція визнає державною саме українська мова, - обгрунтовує свою ініціативу нардеп.
Проектом встановлюється, що державна мова підлягає обов'язковому використанню:
1) в діяльності органів держвлади, органів місцевого самоврядування, організацій усіх форм власності, у тому числі в діяльності по веденню діловодства;
2) в найменуваннях органів держвлади, органів місцевого самоврядування, організацій усіх форм власності;
3) при підготовці і проведенні виборів і референдумів;
4) в конституційному, цивільному, карному, адміністративному господарському судочинстві;
5) при офіційній публікації міжнародних договорів України, а також законів і інших нормативно-правових актів;
6) у взаєминах органів держвлади, органів місцевого самоврядування, організацій усіх форм власності і громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, громадських об'єднань;
7) при написанні найменувань географічних об'єктів, нанесенні написів на дорожні знаки;
8) при оформленні документів, що засвідчують особу громадянина України, виготовленні бланків свідчень про держреєстрацію актів цивільного стану, оформлення документів про освіту, а також інших документів, оформлення яких згідно із законодавством України здійснюється на державній мові, при оформленні адрес відправників і одержувачів телеграм і поштових відправлень, що пересилаються в межах України, поштових переказів грошових коштів;
9) в діяльності загальноросійських і місцевих організацій телерадіомовлення, редакцій загальноросійських і місцевих періодичних друкарських видань, за винятком діяльності організацій телерадіомовлення і редакцій періодичних друкарських видань, заснованих спеціально для здійснення теле-и (чи) радіомовлення або видання друкарської продукції на мовах національних меншин або іноземних мовах;
10) в рекламі;
11) в інших визначених законами сферах.
Депутати минулого скликання також неодноразово креативили відносно Закону про мови, висуваючи найрізноманітніші пропозиції. Напевно, абсолютним рекордсменом в цьому питанні можна назвати Г. Москаля, який по черзі пропонував доповнити перелік регіональних мов або мов меншин України гуцулським, лемковским і англійським мовами (Г. Москаль вже встиг відрізнитися і в цій ВР, подавши законопроект, яким запропонував одягнути українських адвокатів в мантії). Також були в наявності ініціативи: зобов'язати держслужбовців у публічних виступах використовувати державну мову, аволодіння українською мовою зробити основою для прийому на роботу . Крім того, регіонал пропонував захистити "пригноблювану" російську мову.
Хто знає, можливо слід чекати надалі повторної подачі і цих проектів?
