Адвокати обговорили, як рахувати гонорари і учити стажистів

У світлі останніх подій, в т.ч., враховуючи зовсім недавній вступ в дію новоспеченого Закону про адвокатурупитань для обговорення на Форумі було більш ніж достатньо. Адвокати жваво дискутували відносно окремих аспектів страхування професійної відповідальності, сперечалися скільки треба платити (і чи треба взагалі платити) клієнтові, невдоволеному послугами юриста, не забувши також обговорити животрепетне питання розміру гонорару.

Питання формування почасових ставок освітило Андрій Селютинкерівник Південно-українського офісу АТ Arzinger. Учасникам Форуму юрист запропонував наступну формулу для розрахунку почасової ставки : З = Д / (Р х З), де З - мінімальна почасова ставка, Д - остаточний дохід для юриста, Р - реалізація часу, З - очікуване завантаження. Саме ця формула є максимально збалансованою і схвалюваною більшістю юристів.

"Йти треба від доходу до ставки, а не навпаки- підкреслює А. Селютин. - Але при цьому слід враховувати ряд чинників, які можуть впливати на розмір ставки. Це, приміром, досвід і розмір компанії, статус співробітника (партнер або юрист), географічна складова. Ось скажемо, почасова ставка юриста провідної одеської фірми може дорівнювати ставці молодшого юриста DLA Piper або Baker & McKenzie, адже в останньому випадку клієнт купує відомий бренд. Також відрізнятимуться рахівниці до оплати, виставлені старшим юристом і партнером фірми. Важливий і згаяний час. Я можу написати позовну заяву за 30 хвилин, а комусь потрібний день. Думаю, не варто говорити, що мої півгодини коштуватимуть 1 тис. грн., а повільнішого юриста дещо менше".

Крім того, адвокати обговорювали, в яких випадках краще виставляти фіксований гонорар, а коли - відсоток від суми угоди. Посилаючись на загальну практику, було відмічено, що не більше 3% від суми угоди може вимагати адвокат (коли сума угоди пристойна, то цей спосіб розрахунку доцільний), і від 5 до 10 %, коли йдеться про гонорар успіху. Фіксований гонорар радять обчислювати або виходячи з передбачуваних витрат, або аналізуючи попередні схожі завдання.

Не обійшли стороною, звичайно, адвокати і Закон про адвокатуру. Зокрема, підняли питання про стажування, яке повинен проходити майбутній адвокат. Так, Олег Чернобайкерівний партнер ЮФ "Чернобай і партнери", відмітив, що цьому аспекту в Законі присвячена усього лише одна стаття, виходячи з якої випливає питання : хто кому під час стажування повинен платити? "Я бачу два шляхи: або стажист платить адвокатові за можливість вчитися, або адвокат платить стажистові за використання його праці"- говорить пан Чернобай. Крім того, цікаво яким чином стажисти визначатимуться з місцем "відбуття" стажування.

На це Валентин Гвоздийкерівний партнер ЮФ "Гвоздий і Оберкович" відіслав тих, що цікавляться особливостями розподілу стажистов до Закону: "…на стажування рада адвокатів регіону відправлятиме в примусовому порядку. І неважливо хоче адвокат когось брати до себе, чи ні. "Врятуються" тільки ті, хто пропрацював адвокатом менше 5 років". Потім адвокат призвав своїх колег навіть не піднімати питання про можливу оплату стажування, оскільки треба передавати досвід, наслідувати принцип наставництва, щоб не було таких казусів, коли в суді зовсім ще "нетямущий" адвокат сідає разом з прокурором, не розуміючи, що вони представляють протиборчі сторони, або ж покірно говорить обридлу фразу до місця і не дуже: ".на розгляд суду". Слід відходити від подібної практики, резюмує юрист.

Зацікавив адвокатів і доповідь Владислава Волинцадоцента кафедри трудового права і права соціального забезпечення Київського національного університету им.Т.Шевченка, який спробував провести грань (чи навпаки - об'єднати) діяльність адвокатську, і власне трудову. Виходячи з результатів дослідження, адвокат робить висновок, що ці стосунки не є схожими. Оскільки адвокатська діяльність не відповідає ряду ознак, властивих діяльності трудовій. Так, приміром, адвокати можуть за бажання працювати безкоштовно, а ось найнятий робітник повинен в обов'язковому порядку отримувати зарплату, інакше це не можна назвати трудовою діяльністю. Співробітник не може відмовитися виконувати накази свого безпосереднього керівника, а адвокат може.

Як не дивно, ці виводи викликали жарку дискусію між учасниками Форуму. Ігор Головань, керівний партнер АФ "Головань і партнери", критично відмітив, що перш ніж робити висновки, слід детальніше вивчити це питання. Треба мислити ширше, а не грунтуватися на роботі усього лише декількох адвокатських об'єднань. В цілому ж суперечка вдало завершила Ярослав Зейкан : "Хто як хоче, нехай так і працює,…поки Закон не забороняє".