Зокрема, документом встановлено нову редакцію п. 2.6 Положень про валютний контроль (далі - Положення), яка передбачає наступне:
Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами у рамках торгового обігу без участі уповноваженого банку спричиняє за собою накладення штрафу на резидента у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностейякі використовувалися в розрахунках, перерахованої у валюту України по офіційному курсу гривни до іноземних валют і банківських металів, встановленому Нацбанком на день здійснення таких операцій (при розрахунках у валюті України - на суму таких розрахунків).
Здійснення розрахунків в іноземній валюті між резидентами і нерезидентами у рамках торгового обігу через відкриті в уповноважених банках рахунки представництв цих нерезидентів є використанням іноземної валюти як засоби платежу на території України і вимагає індивідуальної ліцензії Національного банку.
Відмітимо, що в попередній редакції в п. 2.6 Положень передбачалося, що, якщо нерезиденти мали на території України представництво, яким відкриті рахунки типу "Н" або типу "П" у валюті України, то здійснення розрахунків у валюті України через ці рахунки між резидентами і нерезидентами у рамках торгового обігу не вимагали індивідуальній ліцензії Нацбанку.
В той же час, згідно зі змінами в п. 2.8 Положень, розширений перелік фактів, які є спотворенням звітності про валютні операції при складанні форм звітності банками, іншими фінансовими установами і національним оператором поштового зв'язку.
