У правовій позиції МВС відносно законності фіксації дій співробітників ДАІ на відеокамеру сталися зміни. Згідно з листом Державної автомобільної інспекції від 20.07.2012 № М-387зі, усі громадяни, які знімають роботу "даішників", будуть покарані у вигляді 15 діб адміністративного арешту. (Про це ЮРЛИГА повідомила учора в матеріалі "За відеозйомку співробітників ДАІ залучатимуть до адмінвідповідальності?").
Залучення в такій ситуації до відповідальності по ст.185 КоАП є досить проблематичнимвважає адвокат Вадим Володарский. І тому є декілька причин:
"Передусім, треба знати, що відповідальність по цій статті може наставати тільки у тому випадку, якщо само вимога або розпорядження співробітника міліції була законною. Наскільки законним воно може бути в такій ситуації? По-перше, як вже говорилося при обговоренні цієї проблеми, посадовець (а співробітники ДАІ відносяться до таких) - не той суб'єкт, відносно якого можна говорити про порушення недоторканості приватного життя. На роботі життя у нього не приватне. І саме на такій позиції стоїть Конституційний Суд України у своєму рішенні від 20.01.2012. Більше того. У рішенні відносно використання в якості доказів аудіо- і відеозаписів і фото спеціально вказано, що не усі відомості можуть охоронятися законом".
Згідно з частинами першої, другої ст.32 Конституції, ніхто не може піддаватися втручанню в його особисте і сімейне життя, окрім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збір, зберігання, використання і поширення конфіденційної інформації про особу без його згоди, окрім випадків, визначених законом, і тільки в інтересах національної безпеки, економічного добробуту і прав людини. Конституційний Суд України в пункті 1 резолютивної частини рішення від 30.10.1997 № 5-зп (справа К. Г. Устименко) відмітив, що до конфіденційній інформаціїзокрема, відносяться відомості про особу (освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я я, дата і місце народження, майнове положення і інші персональні дані). Про неможливість держорганів втручатися в особисте і сімейне життя людини, а також безпідставно отримувати зведення особистого характеру КСУ відмітив в підпункті 4.2 пункту 4 мотивувальних частини рішення від 6 жовтня 2010 року N 21-рп/2010 у справі про корупційні правопорушення і введення в дію антикорупційних законів.
|
Вадим Володарский |
Очевидно, що відеозапис дій співробітника ДАІ по виконанню посадових обов'язків не порушує цих прав, вважає В. Володарский. Цим же рішенням встановлено, що приватна зйомка може служити доказом в кримінальній справітак само як і зйомка камерами відеоспостереження. Якби такі зйомки були незаконними спочатку - вони б були неприпустимим доказом.
Таким чином, зйомка (у тому числі, і роботи ДАІ) за відсутності ознак оперативно-розшукової діяльності не є порушенням. У разі здійснення співробітником ДАІ правопорушення відеозапис може використовуватися в якості доказу.
Проведення приватної відеозйомки само по собі не є незаконним. Окрім цього, прямої заборони на неї також немає в законі. А відповідно до ст.19 Конституції, посадовці мають право діяти тільки в межах, способом і в порядку, прямо передбачених законом. Нормы, яка б прямо давала повноваження вимагати припинити зйомку, по суті, не існуєроз'яснив адвокат.
"Судова перспектива таких справ є украй сумнівною. З урахуванням того, що розглядаються справи по ст.185 КоАП саме судами. Навряд чи судді підтримуватимуть трактування закону, з яким виступила в даному випадку ДАІ. Принаймні, способи захисту в цій ситуації існують і базуються саме на законі. Крім того, варто згадати ст.307 ГК України. З урахуванням презумпції згоди на зйомки в публічному місці навіть для "приватних громадян", не кажучи про посадовці. Ця сфера винесена за межі регулювання адміністративним законодавством.
Між іншим, у випадку незаконного затримання громадянин може, у свою чергу, звернутися до суду з позовом до органу міліції і вимагати відшкодування заподіяного йому збитку", - подитожил експерт.
