Конституційний Суд України розмістив на своєму веб-сайті прес-реліз рішення від 12 червня 2012 року (повний текст рішення доки недоступний) у справі, відкритому у зв'язку з конституційним уявленням 53 народних депутатів України про відповідність Конституції Податкового кодексу і окремих його положень.
Депутати, по-перше, просили визнати НК неконституційним на тій основі, що при його прийнятті не була дотримана конституційна процедура, проте в цій частині КСУ визнав уявлення невідповідним вимогам Закону "Про Конституційний Суд", а підняті питання - непідвідомчими КСУ.
По-друге, автори конституційного представлення просили розглянути на предмет відповідності Конституції положення НК :
- про обов'язок платника податків допускати посадовців контролюючих органів при проведенні ними перевірок до обстеження приміщень і територій, використовуваних у бізнесі;
- про можливість застосування адміністративного арешту майна платників податків, що мають податковий борг і виїжджають за кордон;
- про можливість застосування админареста майна осіб, не зареєстрованих в якості платників податків в органах ДПС, якщо така реєстрація згідно із законом є обов'язковою, а також арешту майна, яке передається платником, що має борг, іншим особам.
Відразу відмітимо, Конституційний Суд визнав що відповідають Конституції усі вказані вище норми: підпункт 16.1.13 НК, підпункт 20.1.11 НК, підпункт 94.2.2 НК, підпункт 94.2.5 НК.
Депутати наївно вважали, що стаття 30 Конституцій не допускає проникнення у житло або інше володіння особи, проведення там огляду, обшуку, обстеження і так далі інакше, ніж по мотивованому рішенню судна. А оскільки органи ДПС судами не є, а привласнення функцій судів іншими органами (у тому числі і податковими) не допускається (згідно із статтею 124 Конституції), то і вимагати доступу до приміщень, оглядати їх і шукати в них що-небудь працівники податковою не мають права.
Але КСУ пояснив народним обранцям, що, виявляється, в тих, що ставляться під сумнів (у їх конституційності) положеннях НК йдеться не про проникнення, а про доступ контролюючих органів до обстеження вказаних в Кодексі територій і приміщень і про обов'язок платника такий доступ при перевірках надати.
Правда, чим в даному випадку відрізняється доступ від проникнення, з прес-релізу толком не ясно, окрім хіба що згадки про можливе звернення податківців після відмови в доступі до суду з питання призупинення витратних операцій платника податків на його рахунках у банках і фінустановах. Можливо, відмінності між доступом до приміщень, при якому проводиться обстеження приміщень, і проникненням в приміщення стануть ясні з повного тексту рішення Суду.
Що стосується адміністративних арештів майна, то що тут звернулися з представленням в КСУ вважали, що застосований до майна "податкового боржника", що зібрався за кордон, арешт порушує право громадянина вільно покидати територію України, гарантоване статтею 33 Конституції. Але Конституційний Суд не бачить в цьому ніяких обмежень в праві на виїзд - тільки обмеження в праві власності на майно.
Як вважають депутати, можливість арешту податківцями майна особи, не зареєстрованої в органах ДПС в якості підприємця (навіть якщо самі податківці підозрюють його у фактичному здійсненні підприємницької діяльності і наявності податкового боргу), а також можливість арешту майна осіб, яким, на думку податківців, боржник-підприємець передав своє майно (в цілях його приховання), надає "право" заарештовувати майно, не використовуване в господарській (підприємницькою) діяльностіу тому числі - житло. Таке "право" органів ДПС порушує принцип права приватної власності і принцип недоторканості житла.
Конституційний Суд застосування в цих випадках админареста майна "з метою забезпечення виконання цим платником податків своїх обов'язків" не вважає ні порушенням права особи на неприкосновеность житла, ні позбавленням гарантированого статтею 41 Конституції права власності.
