Законопроект № 9073 про застосування регіональних мов розроблений депутатами з фракції Партії регіонів Сергієм Киваловым і Вадимом Колесниченко.
Законопроект окрім державного передбачає функціонування в Україні ще і регіональних мов - мов меншин, традиційно використовуваних у межах певної території держави. Причому використання їх декларується і в таких сферах, як діяльність органів державної влади і місцевого самоврядування, судочинство, економічна і соціальна діяльність.
Статус регіональних застосовується до усіх мов нацменшостей, згаданих в Законі про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин. Таких мов 13.
Проект дуже подвійний і суперечливий. З одного боку, українська мова як державний відповідно до документу обов'язково застосовується на усій території України, з іншої - це аж ніяк не повинно заперечувати або применшувати використання регіональних мов у тих же сферахде обов'язкове застосування державного.
На регіональних мовах дозволено виступати народним депутатам України (хоча самі засідання повинні вестися на державному). Акти найвищих органів влади відповідно до проекту публікуються на "державному, росіянинові і інших регіональних мовах". Акти місцевих органів влади можуть не те що публікувати, а і прийматися на регіональній мові.
Регіональна мова допускається в діловодстві на місцевому рівні, а також в листуванні з вищими органами влади. З чого виходить, що посадовцям вищої ланки доведеться вивчати, мабуть, усі регіональні мови. Знання регіональної мови має бути за проектом обов'язковою умовою для кандидатів в держслужбовці в тих адміністративно-територіальних одиницях, де такі мови діятимуть.
Цікаві пропозиції проекту у використанні регіональних мов в судочинстві. Тут пропонується допускати ведення судового процесу на регіональній мові "за згодою сторін". Судові документи при цьому складаються тільки на державному мові, хоча письмові документи, що представляються сторонами, можуть викладатися і на регіональному (і обов'язковість їх перекладу не передбачена - тільки можливість). Знову-таки, знанням регіональної мови повинні відрізнятися судді відповідного регіону. Як сприйматимуться документи і докази, представлені сторонами на регіональній мові, суддями вищестоящих судів, проект умовчує.
Заборонено прийняття на підприємствах внутрішніх нормативних актів, що обмежують використання співробітниками в спілкуванні державного або регіональних мов.
Законопроектом гарантується отримання на регіональній мові освіти, у тому числі і вищогоза допомогою створення окремих класів (груп) навчання. Останні формуються за наявності охочих. У усіх середніх учбових закладах обов'язково повинні будуть вивчатися як державний, так і одна регіональна мова. Тести для зовнішнього оцінювання за бажанням того, що складає іспити повинні надаватися йому на регіональній мові.
Мову мовлення телерадіоорганізації вільні вибирати самі. Прямий прийом телерадіопередач з сусідніх (не усім регіональним мовам повезло) країн гарантується державою. Мову реклами визначає рекламодавець.
Єдина сфера, де неподільно володарюватиме державний - Збройні сили і інші військові формування. Тут використовується тільки український.
Російська мова проектом виділена як особливий на тлі інших регіональних - за усім проектом рябіють фрази "державний, російський і інші регіональні"де російський чомусь згадують окремо, хоча він є таким же регіональним, як і інші регіональні мови.
