Робочий тиждень, що йде, був коротким, але плідним на "правові" звершення.
В якості самої значущої події назвемо, мабуть, підписання Президентом нового Митного кодексу. Кодекс був підписаний в четвер, у варіанті з врахованими президентськими поправками (Президент ветував його послові першого прийняття Верховною Радою).
Поправки, зокрема, передбачали передачу від Держмитслужби Міністерству фінансів повноважень по виданню наказів нормативного характеру (затвердження порядків, положень, правил, переліків, форм документів і тому подібне); зменшення загальної вартості товарів, які можуть ввозитися громадянами на митну територію України без сплати податків через сухопутні і морські пункти пропуску, з 1000 до 500 євро; збільшення загального терміну тимчасового ввезення громадянами-нерезидентами транспортних засобів особистого користування з 183 днів до одного року; виключення митної брокерської діяльності з числа видів діяльності, на здійснення яких митними органами надаються дозволи; відбирання у митниці права на проведення судових експертиз.
Проте поправки ці приймалися дуже оригінальним способом - їх на ходу у свою чергу підправляли депутати і окремими парламентарями висловлювалися думки про те, що зміст президентських ініціатив був абсолютно перекручений.
Тому говорить про істинну суть цього документу, якому дав путівку в життя своїм підписом Глава держави можна буде тільки після його офіційної публікації.
ТК набуде чинності з першого числа другого місяця, що йде за місяцем, в якому він буде опублікований. Якщо офіційна публікація відбудеться ще до кінця квітня, а така вірогідність є, то Кодекс почне діяти вже в червні.
Конституційний Суд оприлюднив цього тижня два свої рішення.
Першеприйняте 12 квітня, торкається можливості засуджених, що перебувають в місцях позбавлення волі, брати безпосередню участь в судових засіданнях під час розгляду справ цивільної юрисдикції, стороною в яких вони виступають.
Антон Троян, що звернувся із цього приводу в КСУ, порахував своє недопущення до участі в справі в якості позивача у зв'язку з відбуттям карного покарання в карно-старанній установі закритого типу дискримінаційним і таким, що порушує конституційне право громадян на рівний доступ до правосуддя.
Конституційний Суд з ним погодився. Рівність усіх учасників процесу перед законом і судом є одним з основним принципів правосуддя відповідно до статті 129 Конституцій і ніхто не може бути позбавлений права ініціювати судовий процес і брати в такому процесі безпосередню участь.
КСУ відмітив також, що засуджений користується згідно із статтею 63 Конституції усіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, обумовлених спеціально в законі або у вироку суду.
Рішення, загалом, передбачуване: ніхто не може бути позбавлений доступу до правосуддя, а особиста участь потрібна для повного, усебічного і об'єктивного розгляду будь-якої справи в суді, у тому числі і цивільного.
Сушити голову над тим, як саме забезпечити участь тих, що відбувають покарання в цивільних справах, КСУ надав рядовим суддям: "Рішення про порядок участі засудженого як сторони у розгляді справи зобов'язаний приймати суд у порядку та на умовах, визначених відповідним процесуальним законом".
Друге рішення КСУ визначило долю державних виконавців, що зловжили владою або службовим станом.
Віталій Кузьменко просив роз'яснити КСУ, чи можна віднести таких держвиконавців до "працівників правоохоронних органів" і, як наслідок, призначати їм покарання не по частині першої статті 364 Карного кодексу, а по частині третьої тієї ж статті, що передбачає суворіше покарання. Оскільки українські суди не були одностайні у своїх рішеннях на рахунок можливої кваліфікації виконавців правоохоронцями.
КСУ порахував, що у визначенні того, чи являються держвиконавці "працівниками правоохоронних органів", слід керуватися нормами виключно Карного кодексу, а оскільки він не дає визначення цьому терміну і не посилає для з'ясування його змісту до якого-небудь іншого закону, то і положення Закону "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" застосовані бути не можуть.
Втім, Суд не порахував, що і згадуваний Закон відносить держвиконавців до цієї категорії, хоча деякі натяки на таке можливе тлумачення в Законі все-таки є.
Системний аналіз УК, вирішив КСУ, вказує на те, що "працівник державної старанної служби" і "працівник правоохоронного органу" - різні поняття.
Серед інших новин тижня - податкова вводить онлайн-перевірку накладних. Тепер кожен платник самостійно зможе перевірити, чи зареєстрували його контрагенти свої документи в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Набули чинності цього тижня:
- новий Закон "Про громадські об'єднання", яким юридичні особи наділені правом створювати громадські об'єднання для захисту їх економічних інтересів;
- новий мінюст Інструкція по організації примусового виконання рішень, що замінила собою Інструкцію про проведення старанних дій;
- Порядок ведення державного Реєстру атестованих судових експертів.
Державна податкова служба роз'яснила:
- які витрати приватного нотаріуса відносяться до витрат, що враховуються при визначенні оподатковуваного доходу;
- підстави для видачі довідок про подану держслужбовцями податкову декларацію;
- підстави для повторного штрафу за несвоєчасну звітність і за її непредставлення;
- як розраховувати базу оподаткування НДФЛ одержувачеві прибутків різних видів.
Кабінет Міністрів ствердив Правила надання і отримання телекомунікаційних послуг. КМУ заявляє, що прийнятий документ повинен посилити відповідальність операторів і провайдерів за інформування споживачів про умови надання телекомунікаційних послуг, у тому числі контент-услуг абонентам.
Крім того, уряд відмінило обов'язковий голографічний захист акцизних марок. Кабміном визначена процедуру формування і ведення Єдиного державний реєстру злочинів торгівлі людьми. Такий Реєстр буде створений до 1 червня поточного року.
Мінохоронздоров'я ствердив порядок проведення перевірок здоров'я кандидатів на посаді в держорганах, а Мінфін - новий Порядок заповнення декларації митної вартості.
НКЦБФР схвалила Концепцію пруденциального нагляду.
Нарешті, не можна обійти увагою Постанову Пленуму ВССУ, який вирішивщо заява про забезпечення позову в спорах, що виникають з кредитних правовідносин, не може бути задоволено шляхом заборони виїзду за межі України. Заборона на виїзд відповідача за межі України не може належати і до "інших" видів забезпечення позову, а вільний вибір місця проживання може бути обмежений тільки законом.
Про усе це детальніше, а також про інші офіційні роз'яснення судів і державних органів, про новини в роботі законодавчій, виконавчій і судовій владі, підписаних і ветованих Президентом, ухвалених парламентом законах, а також просто про значущі правові події ви завжди щодня можете прочитати на порталі ЮРЛИГА.
