На офіційному веб-сайті КСУ обнародувано рішення Конституційного Суду № 10-рп/2012 від 18 квітня 2012 року в справі № 1-13/2012 за конституційним уявленням громадянина Кузьменко Віталія Борисовича про офіційне тлумачення положень частини третьої статті 364 Карного кодексу України ( у справі про застосування кваліфікуючої ознаки "працівник правоохоронного органу" до працівника державної старанної служби).
Стаття 364 Карного кодексу передбачає відповідальність за зловживання владою або службовим станом. Відповідальність по цій статті для різних зловживаючих суб'єктів різна. Зловживання працівників правоохоронних органів (для них відповідальність передбачена частиною третьої статті) карається більш суворо, ніж той же злочин, здійснений іншими особами.
Громадянин Кузьменко В. Б. просив роз'яснити КСУ, чи слід рахувати працівників старанної служби, що зловжили владою і службовим станом, тими самими правоохоронцями, про яких йде мова в частині третьої статті, тобто чи слідує і їх (разом з іншими правоохоронцями) карати більш суворо.
У правозастосовній практиці суди по-різному підходили до цієї проблеми. Одні з них керувалися у вирішенні згаданого питання положеннями Закону № 3781 - XII "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів", хоча прямо старанну службу до правоохоронних органів і що не відносить, але згадує про надання (на його основі) захисту "працівникам … правоохоронних органів… що бере безпосередню участь в …виконанні вироків і рішень судів" (абзац другої пункту 1 статті 2 Закони).
Таке формулювання дозволяло судам зараховувати державних виконавців до правоохоронців.
Але Конституційний Суд визнав використання цієї статті Закону недоречним. На його думку, напрями діяльності, вказані в Законі, жодним чином не можна вважати додатковими обставинами для віднесення тих або інших органів до правоохоронних. У такий спосіб, вважає КСУ, законодавець просто розширив число осіб, що підлягають захисту за цим Законом наряду з працівниками судів і правоохоронних органів.
Далі, Суд переконаний, що до вирішення питання про того, кого ж вважати працівником правоохоронного органу, слід підходити, керуючись нормами виключно Карного кодексу. УК, у свою чергу не дає визначення цьому терміну і не посилає для з'ясування його змісту до якого-небудь іншого нормативно-правового акту.
У такому разі зміст терміну "працівник правоохоронного органу" слід шукати в самому ж УК шляхом його системного аналізу. А останній підказує, що "працівник державної старанної служби" і "працівник правоохоронного органу" з точки зору УК - різні поняття. Так, зокрема, ці поняття розділяються в статтях 342 (у частині другій) і 343 (у частині першій) УК.
Тому в резолютивній частині свого рішення КСУ вказав: в цілях частини третьої статті 364 УК працівники державної старанної служби не відносяться до працівників правоохоронних органів. Кваліфікуюча ознака частини третьої статті 364 УК не може бути до них застосований.
