Вищий спеціалізований суд України (ВССУ) по розгляду цивільних і карних справ провів аналіз судової практики у справах про відшкодування моральної шкоди, заподіяної у зв'язку з ушкодженням здоров'я під час виконання трудових обов'язків.
Він торкнувся, зокрема, і питання відшкодування Фондом соцстраху моральної (немайнового) шкоди, заподіяної застрахованим і членам їх сімей. Як відомо, на даний момент виключені норми законів, що існували раніше, якими на Фонд соцстраху був покладений обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди. Тепер моральна шкода відшкодовується за рахунок працедавця.
Проте Суд підкреслює, що потерпілі мають право на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, якщо стійка втрата працездатності у зв'язку з трамвой на виробництві або професійним захворюванням уперше встановлена МСЭК в період з 1 квітня 2001 року по 31 грудня 2005 року. При цьому неважливо, коли саме вони звернулися до суду.
Право на виплату компенсацій за моральну шкоду виникає з дня встановлення стійкої втрати працездатності уперше, згідно з укладенням МСЭК. За загальним правилом дії нормативно-правового акту в часі застосовуватися повинен нормативний акт, що діяв на момент виникнення права, а не на момент звернення за захистом права до суду.
Усі висновки Фонду соцстраху про те, що потерпілі не мають права на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду у зв'язку зі зміною спеціального закону, якщо вони звернулися з позовними вимогами після 1 січня 2006 року, незалежно від моменту встановлення стійкої втрати працездатності, не грунтуються на законі, вважає ВССУ.
Позовна давність, як відомо, на вимоги про відшкодування шкоди (у тому числі морального), заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, відповідно до частини третьої статті 268 Цивільного кодексу, не поширюється.
