Під час першої сесії учасники форуму, завдяки доповідачам, що представляють суддівську громадськість, мали можливість заглянути у свята святих юриста - за куліси Верховного Суду України. Василь Гуменюк, суддя ВСУ, розповів про те, як здійснювалася діяльність суду через рік після реформи, порівнявши її з аналогічною діяльністю до змін. Було відмічено також, що не відбулося реформування судової системи в тому вигляді, в якому хотілося б. Що стосується поліпшення прав громадян на звернення до Верховного суду, то воно не сталося, оскільки вони такого права були позбавлені.
У тому, що стосується щоденної роботи, то суддя говорить, що у ВСУ практично не залишилося старих справ, і робота йде вже безпосередньо з потоком нових звернень. Залишилося буквально десятка два подів, пов'язаних з винятковими обставинами. Було відмічено також, що у зв'язку зі змінами від 30.07.2010г. роботу суд продовжив в обмеженому складі - більше 50% суддів пішли у відставку. Тільки у жовтні прийшло "потепління" - були відновлені палати, формування яких віддали Пленуму за рекомендації суддів.
В цілому, резюмує пан Гуменюк : "Суспільство отримало ту суднову систему, яку хотіло".
Проблема допуску заяв до перегляду рішень ВСУ викликала, напевно, найбільший інтерес, оскільки відразу було представлено декілька позицій - Верховного суду і адвокатського співтовариства.
"На сьогодні немає офіційної статистики, проте по розмовах з колегами можна зробити висновки, що приблизне одно заява з десяти може бути допущена у ВСУ для перегляду рішення"- відмічає спочатку своєї доповіді Максим Лавриновичкерівний партнер ЮФ "Лавринович і партнери". Також адвокат звернув увагу на найбільш поширені помилки, які стають основою для відмови в допуску заяви. Зокрема, це стосується випадків, коли юристи посилаються на рішення суду касаційної інстанції, яке не передбачає різне застосування норм матеріального права через відмінність правовідносин, підстав і предмета позовних вимог, фактичних обставин справи.
Протягом переліку помилок що допускаються адвокатами при роботі зі ВСУ Валерій Данчуксуддя ВСУ у відставці, відмічає, що адвокати "забувають", що на відміну від карного процесу цивільне судочинство не допускає подачі заяв від імені юриста. Крім того, часто не вказуються джерела рішень, на які посилаються в заяві, є присутнім недостатнє обгрунтування позиції і так далі
Наталія Кузнєцовад.ю.н., професор кафедри цивільного права КНУ ім. Т. Шевченка, підняла питання про прецедент як джерело права в цивільному процесі. Пані Кузнєцова говорить про те, що одна норма поширюється на величезну кількість життєвих ситуацій, а роль прецеденту в тому, щоб допомогти застосувати абстрактну норму до конкретних стосунків.
Дискутуючи, юристи відмічали трудність роботи з Реєстром судових рішеньзокрема його неповноту, відсутність чітких критеріїв що визначають відмову суду в допуску заяви. Також живий інтерес викликав питання про визнання виконавського листа таким, що не підлягає виконанню.
Трохи "розбавити" цивільну тематику постарався Євгеній Герасименкоадвокат, к.ю.н., доцент кафедри адміністративного процесу юридичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка. Юрист акцентував увагу колег на практичних аспектах і проблемах, що виникають у зв'язку з адміністративним виробництвом.
"Адміністративний процес поки що явище, яке чинним законодавством визначене неточно. Виробництво у справах про адміністративні правопорушення навіть не включається в поняття адміністративного процесу, звичайно, якщо довіряти Кодексу Адміністративного судочинства - міркує пан Герасименко. Така невизначеність на теоретичному рівні призводить до законодавчої нелогічності і до практичної неузгодженості".
Окрім маси практичних казусів, юрист також згадує, що серед принципів адміністративної відповідальності немає принципу презумпції невинності. Конституційна ж норма містить конкретне посилання на злочин.
Наталія Шныр, журналіст сайту ЮРЛИГА
