Представники аудиторського співтовариства вирішили звернутися до Прем'єр-міністра по допомогу

Аудиторська діяльність є досить молодим громадським інститутом (у 2012 р. виконається 19 років профільному Закону), підкреслює Андрій Климовпрезидент Всеукраїнської громадської організації "Українська організація сертифікованих бухгалтерів і аудиторів", - проте досі не вироблена єдина концепція регулювання аудиторської діяльності і розвитку ринку послуг у сфері професійного аудиту. "У Україні більше 10 органів причетних до регулювання аудиторської діяльності, але прозора система регулювання так і не була створена. Як результат - Україна, рішенням Європейської комісії від 19.01.2012г., була виключена з переліку країн, робота аудиторів яких признається в ЄС", - говорить пан Климов.

Крім того, різними органами дублюються повноваження Аудиторської палати, ведеться 5 реєстрів аудиторів, і на тлі цього кількість суб'єктів аудиторської діяльності за останній рік скоротилася на 18 %.

Також на ринку недостатня кількість кваліфікованих аудиторів, що відзначалося Всесвітнім банком ще в 2008г., - говорить А. Климов.

Михайло Крапивковіце-президент Всеукраїнської громадської організації "Союз аудиторів України" говорить про змішану систему управління аудитом, яка була досить прогресивною, коли б не зміни в 2006г. до Закону "Про аудиторську діяльність": орган залишився, але порядок його формування змінився. "Таким чином, на сьогодні в Україні дуже складно визначити, хто ж несе відповідальність за розвиток професії".

М. Крапивко вважає, що професійні організації повинні отримати статус саморегулируемых а не діяти як громадські організації у рамках Закону "Про об'єднання громадян"як це відбувається зараз. Також, треба вимагати обов'язкового членства професіонала в одній з профорганізацій, щоб він не був "вільним стрільцем" ні перед ким що не відповідає і не виконує нічиї вимоги.

Згоден з вимогою відносно членства і Борис Мельничук, виконавчий директор Всеукраїнської громадської організації "Федерація аудиторів, бухгалтерів і фінансистів АПК України", який також відмічає, що для того, щоб зміни пройшли адекватно вони повинні пройти на усіх рівнях.

Систему поступового отримання статусу професійного аудитора : спочатку бухгалтер - потім податковий консультант, і тільки потім, за бажання, - аудитор, рекомендує Леонід Рубаненкопрезидент Всеукраїнської громадської організації "Союз податкових консультантів України".

Олена Макееваголова правління Міжнародної громадської організації "Рада незалежних бухгалтерів і аудиторів" вважає, що Аудиторська палата не повинна виконувати функції по сертифікації, контролю якості аудиторів і аудиторських фірм і застосування дисциплінарних стягнень. Пані Макеева посилається на те, що це не європейська практика, один орган не повинен мати таких повноважень.

Тетяна Шпаковська, президент Всеукраїнської громадської організації "Ліга незалежних банківських аудиторів" звернула увагу на зміни, які набувають чинності з червня цього року. А саме, аудиторські фірми, які можуть перевірять банки, повинні мати в штаті як мінімум 2 сертифіковані аудитори "Б" і 1 "А", але при цьому з цих 2 "Б" директор в розрахунок не береться. І ці зміни були погоджені з Аудиторською палатою.

В цілому ж, учасники прес-конференції ратують за приведення українського законодавства у відповідність зі світовими стандартами і стандартами ЄС, розподіли повноважень по сертифікації, контролю якості і громадському нагляду, а також за те, що відповідальність за професійну діяльність повинні нести також відповідні профорганізації.

Як результат зустрічі, учасниками прес-конференції для того, щоб прискорити процес адаптації українського законодавства у відповідність з вимогами ЄС і загальним міжнародним досвідом, була підписана Резолюція і відкрите лист-звернення до Прем'єр-міністра Миколи Азарову.