У листі від 27.02.2012 р. № 01-06/224/2012 ВХСУ виклав деякі позиції Верховного Суду, зокрема, і відносно грошових зобов'язань.
Так, ВСУ у черговий раз підкреслив, здавалося б, прописну істину про те, що оскільки договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів відносно відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати встановлений законом граничний розмір пені - суму подвійної облікової ставки НБУ.
Крім того, ВСУ вважає, що зобов'язання відповідача повернути позивачеві суму попередньої плати за непоставлений в строк товар, присуджену до стягнення рішенням господарського суду, є грошовим зобов'язанням, а отже, його невиконання тягне застосування до боржника наслідків, передбачених частиною другої статті 625 ГК (сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох відсотків річних від простроченої суми).
