По словах Олега Усенковиконавчого директора the Breyzer Foundation, інвестори втрачають інтерес до України в першу чергу із за високого рівня корупції і макроекономічного турбулентності. Тому такі класичні способи фінансування, як отримання кредиту, залучення акціонерного капіталу сталі майже недоступними для українського бізнесу, в той час, як приватні інвестиційні фонди стали куди більше виборчими і обережними в процесі ухвалення інвестиційних рішень.
Ці і інші питання стали темою для обговорення на Другому Українському Інвестиційному Форумі "Фінансування Вашого росту"який пройшов в Києві. Організаторами форуму виступило Українське суспільство інвестиційних професіоналів CFA Ukraine. Серед запрошених спікерів форуму були представники Міжнародного валютного фонду, Європейського банку реконструкції і розвитку, Аудиторської компанії "Эрнст энд Янг", ГКЦБФР, фонду приватних інвестицій Horizon Capital, Advent International, BNP Paribas, Deutsche Bank, Citibank, а також представники Варшавської Фондової Біржі. Серед почесных гостей - Арчил Кекелиа, Перший заступник міністра економіки і стійкого розвитку Грузії.
Equity Financing
Генеральний директор представництва Варшавської Фондової Біржі (Warsaw Stock Exchange) Андрій Дубитский розповів про переваги залучення капіталу на фондовому ринку. Так, після слів пана Дубитского на WSE котирується 44 іноземних компанії (37 - на Головному майданчику і 7 на ринку NewConnect), з них - 11 українських, 9 з яких розмістилися минулого року. В цілому, компаніям вдалося притягнути 300 млн Євро. За інформацією А. Дубитского 15 українських компаній планують розміщення на біржі у 2011-2015 році.
Які ж чинники мотивують компанії ставати публічними? Відомо, що IPO не позбавлений ризику, тривалий в часі, дорогий процес. Більше того, через свій менталітет, не усі українські компанії готові стати публічними. Адже для допуску і котирування на біржі необхідно періодично проводити аудити і розкривати фінансову інформацію, провести корпоративну реструктуризацію, підтримувати ліквідність акцій на біржі і робити ще багато дорогих і незвичних для приватного бізнесу речей. Більше того, акціонери частково втрачають контроль над компанією.
Для багатьох західних інвесторів публічність компанії - це гарантія безпеки інвестиції, оскільки з виходом на ринок ЄС компанія починає жити за європейськими правилами, якими частково захищена. |
У чому ж привабливість IPO перед іншими формами залучення інвестицій? В першу чергу IPO відкриває можливість компанії для залучення засобів на біржі, можливість збалансувати співвідношення боргового і акціонерного капіталу, реінвестувати засоби в розвиток нових напрямів бізнесу, оцінити ринкову вартість компанії.
Для стабільного розвитку компанії важливо диверсифікувати джерела фінансування, дотримуючи баланс між борговим і акціонерним капіталом. Так, на відміну від боргового фінансування, притягаючи капітал на біржі емітент не платить відсотки і не повертає тіло кредиту, що дає можливість використовувати притягнений капітал для розвитку.
Загальновідомим є і той факт, що IPO - це не лише спосіб залучення капіталу, але і репутацыонный крок. Для багатьох західних інвесторів публічність компанії - це гарантія безпеки інвестиції, оскільки з виходом на ринок ЄС компанія починає жити за європейськими правилами, якими частково захищена. Публічні українські компанії у своїй більшості віддають перевагу Варшавській біржі, як майданчику для виходу. Андрій Дубитский пояснює це тим, що для польських інвесторів український бізнес більше знайомий і зрозумілий. Більше того, витрати на вихід набагато нижче в порівнянні з тією ж Лондонською фондовою біржею.
Безумовно, сьогодні ситуація на фінансових ринках не сприятлива для публічних розміщень, особливо для українських компаній. Як помітила Голова ради директорів групи "Інвестиційний Капітал Україна" (ICU) Валерія Гонтарева: "Якщо для бізнесу у всьому світі IPO - це вікно на ринок капіталу - те для українських компаній - це кватирка, яка трохи відкривається час від часу і через яку необхідно встигнути вистрибнути готовим до цього компаніям".
Debt financing
Не оптимістичними є прогнози відносно перспектив боргового фінансування. Більшість іноземних банків не бачать перспективи фінансування корпоративного сектора в першому півріччі наступного року. Инвест банкіри також заявляють про бажання іноземних банків продати свої представництва в Україні.
Private equity financing
На тлі неоптимістичних прогнозів відносно боргового фінансування і виходів на фондові ринки, приватні фонди почувають себе упевненіше. Так, якщо до економічного спаду фонди були менш конкурентоздатними і банки пропонували дешеве фінансування і не були такими вимогливими до позичальників, то на даний момент на ринку склалася протилежна ситуація.
Тут слід зазначити специфіку private equity після порівняння з борговим і акціонерним капіталом. Так, надаючи кредит, банк не втручається в операційну діяльність компанії. Кредитування в реальному секторі має цільове призначення і завдання банку стежити за його правильним використанням і платоспроможністю позичальника. Ще менше впливу мають міноритарні акціонери, купуючи акцію на біржі. Утримувачі міноритарних пакетів акцій фактично позбавлені можливості впливу на бізнес, їх інвестиції пасивні, вони заробляють на коливаннях ціни акцій, дивідендах.
Більшість іноземних банків не бачать перспективи фінансування корпоративного сектора в першому півріччі наступного року. |
Фонди приватного інвестування у свою чергу, купуючи значний пакет акцій/долі компанії (як правило від 40%) мають істотний вплив на бізнес. C однієї сторони це може є перевагою, оскільки фонд може сприяти бізнесу вводячи інноваційні способи управління, пропонуючи ефективні бізнес рішення. З іншою сторони, не усі компанії готові такому роду партнерству і втрати повного контролю над підприємством.
Тут ключове питання - бізнес стратегії, компанія або залишається без фінансування або віддає частину бізнесу private equity capitalists і росте разом з ними. У цьому відношенні дуже важна репутація фонду приватного капіталу. Професійні фонди не зацікавлені довго залишатися у бізнесі, вони інвестують, сприяють росту компанії і виходять з бізнесу на етапі його росту. Дохід таких фондів - це приріст капіталу. Способи виходу також є окремою і цікавою темою для дискусій. У країнах з розвиненою фінансовою інфраструктурою private equity або продають свою долю інституціональному інвесторові, або виходять з компанією на IPO. Через нерозвиненість українського фондового ринку вихід на національні біржі не має сенсу, тоді як вихід на іноземні майданчики доступний не усім. Тому, купуючи долю в компанії приватні інвестори повинні ретельно продумати стратегії виходу з нього.
Висновки
Резюмуючи, можна з упевненістю сказати, що Український Інвестиційний Форум став интелектуальной платформою професионалов у сфері інвестицій і фінансів для дисскусий про макро- і мікроекономічних тенденціях в країні. У свою чергу, предствители бізнесу змогли дізнатися про тенденції на ринку. І хоча вони не такі оптимістичні на даний момент, бізнес все ж не втрачає надії і готується. Успішність залучення капіталу залежить не лише від якості бізнесу, але і від безлічі інших чинників, таких як макроекономічна і політична ситуація в цілому. Для успішного залучення фонду приватних інвестицій потрібна ретельна підготовка. Тому кризові часи - якраз самий час для удосконалення бізнесу, щоб в правильний час опинитися в правильному місці.
Наталія Кацер-Бучковскаяспеціально для порталу "ЮРЛИГА"
