На думку ГНСУ, викладеному в листі від 07.10.2011 року № 2634/7/15-3417-06, майно (основні фонди), що перебувають в приватній власності фізичної особи, не може вважатися основними фондами суб'єкта господарювання - фізичної особи. Аргументація: згідно ст. 325 ГК право приватної власності на майно належить фізичній особі, а не фізособі-підприємцеві.
Такий висновок "підриває" інше укладення податківців - про можливість віднесення до складу податкового кредиту ФОП, зареєстрованих як платники ПДВ, сум ПДВ по митних деклараціях у зв'язку з імпортом основних засобів. На думку ГНСУ, таке можливе за умови прийнятті на облік такого майна в якості основних фондів і використання таких засобів в операціях оподаткувань в межах госпдіяльності за наявності належного документального оформлення і підтвердження відповідних витрат в їх бухгалтерському і податковому обліку.
Про те, як можливе прийняття на облік такого майна в якості основних фондів, якщо ФОП не належить право приватної власності на це майно, і хто є власником цього майна у такому разі (фізособа або ФОП), ГНСУ не вказує.
На нашу думку, право власності ФОП невід'ємне від права власності фізособи. Адже згідно ст. 52 ГК ФОП відповідає по своїх зобов'язаннях усім своїм майномпід яким мається на увазі його майно як фізособи, незалежно від його використання в госпдіяльності. Це обумовлено тим, що будь-яке майно, що придбавалося ФОП, стає власністю фізособи. Але оскільки не всяке майно фізособи використовується в його підприємницькій діяльності, то відбивати як витрати на придбання основних засобів і включати сплачені суми ПДВ в податковий кредит ФОП може тільки у тому випадку, якщо вони використовуватимуться в підприємницькій діяльності.
