На думку Госземагентства, викладеному в листі від 05.07.2011 року № 10130/17/11-11, банк з іноземним капіталом не може придбати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення при задоволенні забезпечення вимоги іпотекодержателя. Зокрема, шляхом придбання права власності на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідної обмовки в іпотечному договорі, яка прирівнюється до такого договору.
Причина - згідно ЗК землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватися у власність іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам і іноземним державам. А спільні підприємства, засновані за участю іноземних юридичних і фізичних осіб, можуть придбавати право власності тільки на земельні ділянки несільскогосподарського призначення.
Таким чином, право банків з іноземним капіталом як іпотекодержателів на задоволення забезпеченої іпотекою вимоги шляхом придбання права власності на предмет іпотеки як різновид позасудового врегулювання суперечок, передбачена ст. 37 Закону "Про іпотеку" відносно сільгоспземель нівелюється забороненими нормами ЗК. А також, відсутністю в законодавстві чітких критеріїв визначення спільних підприємств. Виходячи з того визначення, яке дане в ст. 1 Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність"СП може бути визнане будь-яке підприємство, якщо якою-небудь його долею володіє іноземний суб'єкт господарювання.
В той же час, на нашу думку, банки з іноземним капіталом, як і інші іпотекодержателі, можуть згідно ст. 36 Закону "Про іпотеку" передбачити в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або у відповідній обмовці в іпотечному договорі своє право від власного імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу. Або ж реалізувати предмет іпотеки за рішенням суду.
