Група народних депутатів з парламентської фракції "Реформи заради майбутнього" запропонувала проект Закону про допоміжне материнство (№ 8703).
Проектом гарантується конфіденційність допоміжного (сурогатного) материнства. Свідчення до допоміжного материнству за проектом можуть бути як медичними, так і соціальними (бажання стати батьками).
Допоміжною матір'ю визнається жінка, що народила дитину після імплантації в її організм (без використання її біологічного матеріалу) ембріона замовників. Такими можуть стати жінки у віці від 21 року, вже що мають власних дітей і що не мають медичних протипоказань.
Період виконання допоміжною матір'ю функцій сурогатного материнства зараховується, згідно з проектом, в її трудовий стажїй надається оплачуваний допологовою і післяпологова відпустка.
Передбачена проектом і державна програма "Допоміжне материнство", викладений її алгоритм. Замовниками програми можуть бути дружини, в сім'ї яких дружина не може мати дітей за медичними показниками, що не перебувають в шлюбі і навіть самотня жінка і чоловік. Ряду осіб, в основному - що страждає захворюваннями, але також, приміром, і що перебуває за межею бідності, закон відмовляє в такому праві.
Державне допоміжне материнство (матеріальне забезпечення програм допоміжного материнства коштом держави) може здійснюватися як на базі державних, так і на базі приватних медичних закладів. Позбавлення жінки (у віці від 17 до 40 років), що має громадянство України, можливості народити дитину є основою для її участі в державній програмі допоміжного материнства для народження першого дитини.
Участь допоміжних матерів в цій програмі оплачується гонораром, розмір якого встановлюється КМУ, але не може складати менше 1800 неоподатковуваних мінімумів (12600 гривен), і державною допомогою при народженні дитини.
