Рішенням Конституційного суду у справі № 1-23/2011 були визнані такими, що не відповідають Конституції (неконституційними) положення абзацу 6 ст. 2 Закону "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 - 1945 років"згідно з якими однією з форм увічнення Перемоги є офіційний підйом в день Перемоги копій Прапора Перемоги на будинках разом в Державним Прапором України.
Нагадаємо, це положення з'явилося в Законі після внесення в нього змін 21 квітня 2011 року. Зміни ці викликали тоді безліч суперечок, а сам Закон, що вносить ці зміни, був охрещений скандальним.
Отже, чим же обгрунтував КСУ своє рішення?
У мотивувальній частині Рішення Суду констатується, що Прапор Перемоги не є державним символом України, вичерпний перелік яких закріплений в ст. 20 Конституції. Крім того вказується, що згідно ст. 20 Основного Закону виключно законами, прийнятими 2/3 від конституційного складу ВР повинні встановлюватися опис державних символів і порядок їх використання.
Суд дійшов висновку, що положення абзацу 6 ст. 2 Закони "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 - 1945 років" "офіційний підйом у День Перемоги копій Прапора Перемоги на будинках (щоглах, флагштоках) поряд з Державним Прапором України" встановлюється порядок використання саме Державного Прапора України, що є державним символом.
При цьому зміни до цього Закону, що вносять дані норми, приймалися не 2/3, а більшістю голосів нардепів, тобто порушуючи порядоквстановленого Конституцією.
Це і лягло в основу визнання абзацу 6 ст. 2 Закони "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 - 1945 років" неконституційним.
Одночасно з цим, КСУ відмітив, що досі відповідного закону про порядок використання держсимволів не існує. Тому він порекомендував парламентарям стурбуватися цим питанням.
Відмітимо також, що визнання норми закону неконституційною тягне втрату її силу з моменту винесення такої ухвали (див. ст. 152 Конституції).
