Президент підписав Закон "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України відносно процесуального правонаступництва".
Згідно з цим Законом переформулювали положення ст. 25 ХПК відносно правонаступництва в господарському процесі.
У новій редакції правонаступництво виникає у випадку:
- смерті фізособи або оголошення його померлим;
- припинення суб'єкта господарювання шляхом реорганізації;
- заміни кредитора або боржника в зобов'язанні;
- заміни особи в спірних стосунках.
Відмітимо, що в нинішній редакції Кодексу йдеться про вибуття сторони в спірному або встановленому рішенням суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства або організації. Тобто, в даному випадку зміни спрямовані на конкретизацію цієї норми.
Крім того, смерть особи і оголошення його померлим внесено в норми, регулюючі підстави для відмови у прийнятті позовної заяви і припиненні виробництва у справі у випадках, коли правонаступництво неможливе.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям сторони в спірному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво витікає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відбиває зв'язок матеріального і процесуального права.
ЕКСПЕРТНА ДУМКА |
Маркіян Мальский, керівник Западно-украинского філії АТ Arzinger |
Маркіян Мальский, керівник Западно-украинского філії АТ Arzingerпрокоментував для ЛІГА :ЗАКОН підписаний Закон: "Попередня редакція статті 25 ХПК України передбачала лише таку основу для настання правонаступництва як реорганізація підприємства або організації. Відповідні зміни в ХПК спрямовані на розширення таких підстав в господарському процесі. Передусім, причиною цих змін є те, що вищезгадана стаття не регулювала питання процесуального правонаступництва у разі смерті фізичної особи.
Законом чітко визначені ті варіанти реорганізації підприємства, у разі яких настає процесуальне правонаступництво, а саме такі як злиття, приєднання, розподіл і перетворення. Більше того, змінами передбачається така основа для настання правонаступництва як заміна кредитора або боржника в зобов'язанні, а також вказується, що відповідний перелік випадків настання процесуального правонаступництва не є вичерпним.
Ухвалений закон розширює також підстави для відмови в прийнятті позовної заяви і припинення провадження у справі. Зокрема, такими підставами є смерть фізичної особи або припинення діяльності підприємства, у тому випадку, якщо у рамках спірних правовідносин правонаступництво не допускається.
В цілому вказані зміни в господарському процесі можна вважати позитивними, оскільки останні спрямовані на чіткіше врегулювання питань правонаступництва. Це, у свою чергу, повинно сприяти підвищенню рівня захисту прав і законних інтересів сторін господарської суперечки".