Верховна Рада прийняла на основі законопроекту № 6505 (поданого до парламенту урядом Миколи Азарова) Закон про посилення відповідальності за окремі правопорушення в житлово-комунальному господарстві.
Законом вводиться відповідальність за умисне знищення або ушкодження об'єктів житлово-комунального господарства, якщо воно привело або могло привести до неможливості експлуатації цих об'єктів, порушення їх нормального функціонування, що у свою чергу створило небезпека для життя і здоров'я людей або майнову шкоду у великих розмірах (понад 300 неоподатковуваних мінімумів для кваліфікації - тобто понад 141150 гривен).
Покарання за вищезгадане передбачається статтею 270-1 УК у вигляді штрафу від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів прибутків громадян (тобто від 1700 до 4250 гривен) або виправних робіт на строк до 2 років, або обмеженням свободи до 3-х років, або позбавленням волі до 3-х років.
Якщо знищення і ушкодження здійснюються небезпечним способом, то відповідальність підвищується до позбавлення волі на 3-8 років, а якщо вони спричинили загибель людей чи знищення майна в особливо великих розмірах (на суму понад 470500 гривен) - до 5-12 років позбавлення волі.
Адміністративна відповідальність у вигляді штрафу за знищення і ушкодження зелених насаджень, дерев, кущів, газонів, клумб, а також самовільне перенесення в інші місця під час забудови для громадян збільшена в 10 разів (від 10 до 30 неоподатковуваних мінімумів прибутків, тобто від 170 до 510 гривен)для посадовців - до 30-50 неоподатковуваних мінімумів прибутків громадян, тобто до 510-850 гривен. У таких же розмірах, як для посадовців, встановлена така відповідальність для фізосіб-підприємців.
| ЕКСПЕРТНА ДУМКА |
|
Надія Рыбальченко: "Можна вирубати цілий сквер, заплатити 850 гривен, і жити собі спокійно. Це нонсенс для демократичної держави" |
Про складнощі застосування цього Закону на практиці розповіла ЛІГА :ЗАКОН юрисконсульт Національної правової палати Надія Рыбальченко: "13 січня 2011 року парламентарі затвердили Закон України "Про внесення змін до законодавчих актів України відносно посилення відповідальності за окремі правопорушення в житлово-комунальному господарстві", згідно з яким були внесені зміни в Карний, Карно-процесуальний кодекси Україниа також в Кодекс України про адміністративні правопорушення. Внесені зміни можна охарактеризувати таким чином.
Основою для притягнення до карної відповідальності являється здійснення особою суспільно небезпечної дії (бездіяльності)яке містить склад злочину, передбаченого Карним кодексом України. Крім того, для засудження особи передусім необхідно довести перед судом у встановленому законом порядку його провинувикористовуючи при цьому необхідну доказову базу, яку не завжди легко зібрати і систематизувати.
Приміром, для кваліфікації дії із ст. 270-1 Карного кодексу України (умисне знищення або ушкодження об'єктів житлово-комунального господарства), необхідно буде довести, що саме ця дія спричинила небезпеку для життя і здоров'я людейпривело до порушення нормального функціонування об'єктів житлово-комунального господарства.
Такі ж поняття, як "небезпека для здоров'я людей" і "порушення нормального функціонування об'єктів" являються оцінними і дуже суб'єктивнимтому що не існує якихось встановлених критеріїв для їх визначення.
Таким чином, не встановивши і не довівши вказані вище обставини, не можна притягнути особу до карної відповідальності, оскільки буде відсутній склад злочину. До того ж, на практиці досить складно буде довести що своїми діями особа могла заподіяти певний збиток. На жаль, так склалося в нашій країні, що до спричинення збитку притягнути кого-небудь до карної відповідальності практично неможливо.
Тому говорити про практичну можливість залучення осіб до карної відповідальності по ст. 270-1 Карного кодексу України поки що досить складно. Як свідчить практика, далеко не усі склади злочинівпередбачених Карним кодексом, можуть бути доведені в суді. Як приклад можна привести ст. 164 Карні кодекси України, якій передбачається відповідальність за ухилення від сплати аліментів на утримування дітей.
Для того, щоб притягнути особу до адміністративної відповідальностінеобхідно встановити наступне: чи було здійснено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його здійсненні, чи підлягає це обличчя адміністративної відповідальності, чи є обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи був причинний майновий збиток, що є так само досить важким на практиці.
До того ж, незважаючи на захоплення розміру адміністративних штрафів, вони як і раніше залишаються сміхотворно мізерними. Виходить, що можна вирубати цілий сквер, заплатити 850 гривен, і жити собі спокійно. Це нонсенс для демократичної держави".
