Менше, ніж за годину, Верховна Рада прийняла Податковий кодекс у новій редакції з пропозиціями Президента Віктора Януковича.
Доповідачем за пропозиціями глави держави до документу була перший заступник глави Адміністрації Президента Ірина Акимоваспівдоповідачем - голова парламентського комітету з податкової і митної політики Віталій Хомутынник.
| ЕКСПЕРТНА ДУМКА |
|
Валентин Гвоздий: "Спрощена система продовжує діяти як для фізичних осіб - підприємців так і для юридичних осіб, які знаходилися на такій системі" |
Прокоментував для ЛІГА :ЗАКОН таке стрімке прийняття кодексу з поправками голова Київського відділення Асоціації Адвокатів України керівний партнер юридичної фірми "Гвоздий і Оберкович", адвокат Валентин Гвоздий: "Верховна Рада в новому Податковому кодексі врахувала пропозиції Президента України, які передбачають виключення з кодексу ряду найбільш суперечливих положень, що викликають загальне невдоволення.
Так, з кодексу виключено главу 1 розділу XIV по спрощеній податковій системі, яка викликала найбільше цивільне невдоволення. У зв'язку з цими змінами продовжують діяти норми, які регулювали правове положення единоналожников, - Указ Президента України від 03.07.1998 р. №727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва"абзаци шостої - двадцять восьмий пункту 1 ст. 14 розділу IV Декрету КМУ від 26.12.1992 р. №13-92. Враховуючи вищезгадане спрощена система продовжує діяти як для фізичних осіб - підприємців так і для юридичних осіб, які знаходилися на такій системі.
Перехідними положеннями визначений перелік податків і зборів, які не оплачуються платниками єдиного податку.
Прийняття кодексу в такій редакції підтверджує необхідність застосування режиму найбільшого сприяння для суб'єктів малого підприємництва.
Серед важливих моментів пропозицій Президента, підтриманих Верховною Радою, - внесення ряду змін відносно адміністрування податків і зборів і прав органів державної податкової служби. Так зобов'язання доведення правомірності своїх дій при процедурі адміністративного оскарження покладене на контролюючі органитакож передбачено, що податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набуття чинності судового рішення.
Змінено регулювання питання використання платником податків майна, на яке накладений арешт, який в прийнятою Верховною Радою редакції практично вів до можливості блокування господарської діяльності платника налогост.
Також усунена можливість контролюючих органів застосовувати податкова запорука в двократному розмірі податкового боргу, що суперечило рішенню Конституційного Суду, і ущемляло права платника податків в порівнянні з чинним законодавством.
Прийнятими змінами виключено декілька підстав для проведення позапланових перевірок, скасований обов'язок платника податків при проведенні перевірок надавати органам державної податкової служби пояснення з питань оподаткування. Також при недопуску до проведення перевірки виключено право податкового органу на звернення до суду для припинення операцій по рахунках. При проведенні перевірок введено зобов'язання органів державної податкової служби надавати платникові податків наказ про проведення такої перевірки, що надає платникові податку право на оскарження рішення про проведення перевірки.
Ці зміни є логічними і спрямовані на недопущення утиску прав платників податків, передбачених Конституцією. Також слід зазначити, що пропозиції Президента, враховані Верховною Радою, виправляють самі неоднозначні положення кодексу, але це не означає, що прийнятий кодекс істотно спрощує взаємини суб'єктів податкового контролю і процес адміністрування податків. Для досягнення цих цілей потрібний комплексний підхід з боку держави, спрямований на реформування контролюючих органів в їх взаєминах з платниками податківа також формування нових принципів їх стягування".
