Критерії ризикової госпдіяльності в частині дотримання вимог законодавства про працю визначені в що набуває чинності 24 листопада 2010 року постанові Кабінету Міністрів від 17.11.2010 р. № 1059.
Всього критеріїв (по яких суб'єкти господарювання будуть віднесені до категорій високої, середньої і незначної міри ризику) чотири:
- чисельність працюючих;
- стан оплати праці;
- дотримання вимог законодавства у разі звільнення працівників за ініціативою адміністрації;
- порушення вимог законодавства про працю.
Міра ризику впливає на періодичність проведення планових перевірок у рамках держнагляду за дотриманням законів про працю. Суб'єкти з високою мірою ризику перевірятимуться не частіше за 1 раз в рік; з середньою - не частіше за 1 раз в 2 року; з незначною - не частіше за 1 раз на 3 року.
Кількість працюючих понад 201 людина автоматично залучає суб'єкт господарювання до високої міри ризику. Сюди ж приведуть (серед іншого) використання праці найнятих робітників без оформлення, недотримання норм про тривалість робочого часу і оплату праці, а також виявлені при попередніх перевірках грубі (що тягнуть карну відповідальність) порушення законів про працю.
Середньою мірою ризику характеризуються суб'єкти з кількістю працюючих від 50 до 200 чоловіка також виплати, що порушують терміни, зарплати, що нараховують мінімальну зарплату за кваліфіковану працю і ті, де при попередніх перевірках виявлені порушення, "покарання" за які обмежилося адмінвідповідальністю.
Що не потрапили в 2 перелічених вище групи по мірі ризику суб'єкти господарювання слід віднести до групи незначного ризику (якщо дотримуватися букви закону, сюди ж слід віднести і суб'єктів, де число найнятих робітників складає 200 або 201, що на практиці, природно, нездійсненно).
