Президент підписав Закон "Про приєднання до Конвенції про торгівлю зерном"мета якої - забезпечити сприятливі умови для розвитку міжнародної співпраці у сфері торгівлі зерном. Відповідний законопроект був зареєстрований у ВР під № 0166.
Згідно Конвенції, необхідно вжити заходи для налагодження обміну інформацією і здійснення спеціальних досліджень з питань зернових культур, переважно звертаючи увагу на ресурси, попит і кон'юнктуру ринку, зміни в національній політиці і їх вплив на світовий ринок. Документ затверджує необхідність вдосконалення і розширення торгівліспоживання, зберігання і транспортування зерна, особливо в країнах, що розвиваються.
Виконання Конвенції повинне сприяти розширенню міжнародної торгівлі зерном і забезпеченню як можна більше вільного розвитку такої торгівлістабілізації міжнародних ринків зерна в інтересах усіх учасників Конвенції і так далі
| ЕКСПЕРТНА ДУМКА |
Значення приєднання України до Конвенції озвучив для ЛІГА :ЗАКОН старший юрист юридичної компанії Jurimex Олександр Шишканов: "Приєднання України до Конвенції по торгівлі зерном є закономірним і цілком очікуваним кроком. Адже з 2000 року Україна стала серйозним учасником світового ринку зерна, являючись одним з найбільших його експортерів. З 1997 року Україна мала статус тимчасового члена і учасника-експортера Міжнародного радого із зерна, який діє у рамках конвенції.
Цілями Конвенції є сприяння міжнародній співпраці у сфері торгівлі зерном, розширення такої торгівлі і забезпечення її вільного розвитку, стабілізація світових ринків зерна, забезпечення продовольчої безпеки. Крім того, предметом діяльності країн-членів у рамках Конвенції є не лише торгівля зерном, але і питання його транспортування, зберігання і споживання.
Участь України в Конвенції дозволить не лише брати участь в рішенні проблем світового ринку зернових і прогнозуванні тенденцій його розвитку, але і відстоювати інтереси вітчизняних виробників і експортерів зерна. На сьогодні в умовах щорічного росту світового споживання зернових Україна має усі шанси зміцнити свої позиції одного з лідерів експорту зерна. При цьому ринок зернових є одним з найбільш проблематичних, оскільки залежить від чинників, не залежних від людської діяльності. Наслідком цього є важкопрогнозовані обсяги виробництва зерна і різкі цінові перепади на ринку.
Необхідно відмітити, що приєднання України до Конвенції по торгівлі співпало з негласним обмеженням українським урядом експорту продовольчої пшениці у зв'язку з істотним пониженням прогнозу урожаю. При цьому для обмеження експорту використовується ряд адміністративних методів. Так, в деяких областях місцевими адміністраціями введений негласна заборона на вивезення зерна за межі області. Крім того, Державна митна служба ускладнила порядок митного оформлення експорту пшениці, ввівши додаткові процедури і перевірки якості цього товару. Залізниця відмовляє зернотрейдерам в наданні вагонів під транспортування зерна.
Такі заходи не лише суперечать принципам і завданням Конвенції, але і взятим Україною зобов'язанням при вступі у світової організації Торгівлі. Відповідно до правил СОТ, член цієї організації має право обмежувати експорт продукції товарів з метою попередження або послаблення їх критичного дефіциту. Але на сьогодні говорити про критичний дефіцит в Україні зернових в цілому і пшениці зокрема не можна. Незважаючи на несприятливі погодні умови навіть найпесимістичніші прогнози об'єму урожаю покривають внутрішні потреби України і дозволяють поставити певну частину зернових на зовнішні ринки".
Своєю думкою відносно участі України в Конвенції також поділилася з ЛІГА :ЗАКОН помічник юриста юрфірми ILF Анастасія Залесская: "Слід зазначити, що прийняття Україною Конвенції повністю відповідає принципам державної політики відносно регулювання ринку зерна, закріплених в ст. 9 Закону України "Про зерно і ринок зерна в Україні" від 4 липня 2002 року № 37 - IVяка серед пріоритетних напрямів державної політики по врегулюванню ринку зерна називає проведення заходів відносно нарощування експорту зерна. Конвенція надасть Україні нові можливості.
Так, ст. 5 Конвенцій передбачає ряд спеціальних умов товарообміну між її учасниками, наприклад:
- можливість продажу зерна на умовах кредиту з вигіднішимив порівнянні зі світовими, процентними ставкамитермінами платежу і іншими умовами кредитування;
- можливий продаж зерна за рахунок позики країни-експортера або ж з оплатою у валюті члена-імпортера, яка не конвертується у валюту члена-эспортера.
Крім того, Конвенція передбачає можливість бартерних угод або угод з іншими спеціальними умовами (наприклад, з використанням клірингових розрахунків, продаж зерна за пониженими цінами).
Учасники Конвенції можуть вільно отримувати інформацію з питань зернових культур, а саме: по ресурсах попиту і кон'юнктурі ринку; змінам в національній політиці держав (як учасників, так і не учасників Конвенції); змінам, які торкаються удосконалення і розширення торгівлі, споживання і транспортування.
Усе це зрештою забезпечує прозорість ринку зерна, склад якого, окрім класичних зернових культур (ячмінь, кукурудза, просо, овес, жито і так далі), включає також рис і насіння масляних культур.
Зрештою, приєднання України до Конвенції повинне сприяти розширенню міжнародної співпраці і виходу України на світовий зерновий ринок, учасниками якого вже зараз являються Австралія, Єгипет, Аргентина, країни Європейського Союзу, Індія, Іран, Канада, Казахстан, Росія, США, Туреччина, ЮАР, Японія і інші. Таким чином, враховуючи прагнення нашої держави інтегруватися у світовий економічний простір, подібний крок законодавця з повною упевненістю можна назвати послідовним і обгрунтованим. Наскільки ж покращає життя вітчизняних виробників зерна і зернотрейдерів після приєднання до Конвенції, покаже час".
