Верховна Рада ратифікувала Конвенцію про впровадження системи реєстрації заповітів.
Згідно з цією міжнародною угодою реєстрації підлягають:
- завірені заповіти, пред'явлені нотаріусові, держоргану або якій-небудь особі, що має право їх реєструвати, або інші заповіти, передані на зберігання органу або особі, уповноваженому приймати такі заповіти на зберігання, коли при прийомі на зберігання складається офіційний документ про це;
- власноручно складені заповіти, передані на зберігання нотаріусові або уповноваженій особі, що має право приймати їх на зберігання, коли офіційний документ про прийом заповіту на зберігання не складається.
Для реалізації цілей Конвенції кожен країна-учасник визначає або створює орган, відповідальний за реєстрацію і надання відомостей з реєстру. Мінюст призначений органом, відповідальним за проведення реєстрації в інших країнах-учасницях, а також за відповіді на запити органів таких держав.
Головною метою Конвенції названо прагнення створити систему реєстрації заповітівщо дозволяє реєструвати заповіт зменшення ризику того, що воно залишиться чи невідомим буде знайдено із запізненняма також для сприяння виявленню заповіту після смерті заповідача, у тому числі і за кордоном.
