Недоторканість права власності є однією з базових засад кримінального провадження, однак на практиці арешт майна нерідко стає тривалим і складним для скасування обмеженням. Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає два процесуальні шляхи оскарження арешту - апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та подання клопотання про скасування арешту. Водночас судова практика демонструє непослідовність підходів і значний рівень суб'єктивізму.
КПК України закріплює, що обмеження або позбавлення права власності у кримінальному провадженні можливе виключно на підставі вмотивованого судового рішення. Аналогічна вимога поширюється і на скасування арешту майна.
Перемагайте у кримінальних справах з LIGA360, отримавши миттєвий доступ до повної правової бази, аналізу 100+ мільйонів судових рішень та інструментів для перевірки всіх учасників процесу. Хочете побачити, як посилити вашу стратегію захисту? Замовте персональну презентацію системи.
Відтак, найпоширенішими підставами для оскарження арешту є:
непричетність власника до кримінального провадження;
непропорційність втручання у право власності;
невідповідність майна критеріям речового доказу;
відсутність доказів використання майна як знаряддя злочину;
процесуальні порушення під час розгляду клопотань.
Разом з тим аналіз судових рішень свідчить про відсутність єдиного підходу у вирішенні цих питань. У подібних за обставинами справах суди доходять протилежних висновків - від підтвердження арешту навіть за наявності процесуальних порушень до його скасування через формальний характер доводів сторони обвинувачення.
Детальніше про практичні аспекти оскарження арешту майна, типові помилки сторони обвинувачення та ризики, зумовлені непередбачуваністю судової практики у справах цієї категорії, читайте в аналітичному матеріалі в LIGA360.
Читайте також: Як зняти судимість за вчинення кримінального правопорушення: умови та порядок
