Скасування спеціальної процедури звільнення від кримінальної відповідальності для військовослужбовців, які вперше самовільно залишили військову частину чи вчинили дезертирство, може негативно позначитися як на обороноздатності країни, так і на її правовій системі.
За підсумками аналізу законопроєкту № 13260 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за скоєння кримінальних правопорушень, пов'язаних із самовільним залишенням в умовах воєнного стану військової частини або місця служби» такого висновку дійшли в Комітеті НААУ з питань кримінального права та процесу.
Нагадаємо, документ уже пройшов перше читання (детальніше).
У НААУ нагадали, що зараз військовослужбовець, який уперше під час дії воєнного стану вчинив кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407 (самовільне залишення військової частини або місця служби) чи 408 (дезертирство) Кримінального кодексу, може бути звільнений від кримінальної відповідальності за двох умов:
добровільне звернення із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби;
письмова згода командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Зазначається, що законопроєкт фактично пропонує скасувати порядок, запроваджений наприкінці 2024 року. Водночас, за даними Державного бюро розслідувань, завдяки цій процедурі на службу вже повернулися понад 29 тисяч військовослужбовців - кількість, співставна із загальною чисельністю ув'язнених в Україні.
У НААУ наголосили: скасування чинної норми матиме низку серйозних наслідків. З урахуванням положень частини першої статті 75 КК (яка прямо забороняє застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням за СЗЧ та дезертирство), кількість вироків із реальним позбавленням волі суттєво зросте.
Адвокати звертають увагу й на психологічний ефект від такого нововведення. Загроза неминучого ув'язнення може деморалізувати особовий склад Сил оборони України, який і без того перебуває під потужним тиском - як від противника, так і через ризики кримінальної відповідальності.
Крім того, очікується значне навантаження на пенітенціарну систему держави.
У НААУ розповіли, що про масштаб проблеми свідчать дані Офісу Генерального прокурора. З 2022 року по липень 2025 року було відкрито понад 200 тисяч кримінальних проваджень за самовільне залишення частини та понад 50 тисяч проваджень за дезертирство. При цьому повідомлення про підозру отримали лише близько 15 тис. осіб у першому випадку та 1,2 тис. - у другому. Така диспропорція, підкреслили в Комітеті, наочно свідчить про неможливість правоохоронних органів і судів ефективно розслідувати й розглядати таку масу справ.
Відтак, роблять висновок у НААУ, норма ч. 5 ст. 401 Кримінального кодексу та пов'язані з нею процесуальні положення залишаються необхідними й виправданими в умовах воєнного стану.
Як просто відстежувати зміни воєнного стану? Дізнаватись зміни в питаннях бронювання, військового обліку на підприємстві, перевірок ТЦК? З новим комплексним рішенням LIGA360. Побачте переваги в дії, замовивши персональну консультацію.
Читайте також:
