Мін'юст змінив Інструкцію з організації примусового виконання рішень

Міністерство юстиції змінило Інструкцію з організації примусового виконання рішень.

Відповідний наказ від 24 квітня 2025 року № 1124/5 набере чинності з дня офіційного опублікування.

Зміни до Інструкції (а саме до її розділу IX «Виконання рішень немайнового характеру») стосуються виконання рішення про відібрання дитини.

Установлено, що виконання рішення про відібрання дитини здійснюється за обов'язковою участю стягувача, представників органів опіки та піклування. Якщо стягувач письмово повідомив державного виконавця про неможливість взяття участі у виконавчих діях у визначену державним виконавцем дату, державний виконавець відкладає проведення виконавчих дій у порядку, визначеному статтею 32 Закону «Про виконавче провадження» (далі - Закон).

Під час вчинення виконавчих дій про відібрання дитини державний виконавець за потреби:

• отримує з реєстрів, баз даних та інших інформаційних систем державних органів, банків або інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг інформацію про боржника, його майно, доходи та кошти;

• надсилає запит до уповноваженого органу Державної прикордонної служби на отримання інформації про перетинання боржником, дитиною державного кордону України у зв'язку з виїздом за межі України за період з дати набрання рішенням законної сили;

• звертається до Державної міграційної служби або до виконавчого органу сільської, селищної або міської ради (органу реєстрації) із запитом про надання інформації про адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини та/або боржника;

• отримує інформацію з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо наявності у боржника статусу внутрішньо переміщеної особи та дані про останнє зареєстроване та фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи на дату звернення та її номер телефону (за наявності);

• одержує пояснення та іншу інформацію від родичів, сусідів та знайомих боржника з метою встановлення можливого місця перебування боржника та дитини;

• надсилає запит до закладу освіти, в якому навчалась дитина, з метою встановлення можливого місця перебування/навчання дитини;

• звертається до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України до виконання зобов'язань за рішенням;

• звертається до суду з поданням про розшук боржника, дитини;

• звертається до суду про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина;

• надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення;

• звертається до суду з поданням відповідно до статті 437 Цивільного процесуального кодексу щодо вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу;

• здійснює заходи щодо притягнення винних осіб до відповідальності за невиконання законних вимог державного виконавця та порушення вимог Закону.

Вказано також, що в разі якщо боржник не виконує рішення у зв'язку з відмовою дитини контактувати зі стягувачем, державний виконавець в установленому порядку залучає представників органів опіки та піклування, експерта або спеціаліста (психолога) для виявлення та/або підтвердження причин такої відмови.

У разі якщо рішення неможливо виконати у зв'язку з виїздом за межі України боржника та/або дитини, стягувача, державний виконавець письмово роз'яснює сторонам право звернутися до суду із заявою про відстрочку виконання рішення, про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Зауважимо, що Інструкцію з організації примусового виконання рішень доповнено новим розділом XXI «Особливості виконання рішень про повернення дитини в державу постійного проживання, винесених на підставі Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей».

З усіма змінами до Інструкції зручно ознайомитися в новій LIGA360.

Читайте також:

Майнові права дітей, що народжені у шлюбі та поза ним: аліменти та додаткові витрати