ТОП-10 корупційних ризиків МСЕК. Оновлені рекомендації НАЗК щодо їх мінімізації з урахуванням дії правового режиму воєнного стану

З метою посилення протидії корупції в державних органах та недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи Рада національної безпеки і оборони України рішенням від 22 жовтня 2024 року рекомендувала Національному агентству з питань запобігання корупції (надалі - НАЗК) перевірити стан імплементації рекомендацій, визначених у дослідженні "Топ-10 корупційних ризиків медико-соціальної експертизи щодо встановлення інвалідності", яке було проведено у 2021 році, й актуалізувати його з урахуванням правового режиму воєнного стану, а також врахувати під час розроблення нової Антикорупційної стратегії.

Відтак, НАЗК спільно з ГО "Інститут законодавчих ідей" оприлюднило звіт щодо стратегічного аналізу корупційних ризиків станом на листопад 2024 року (надалі - Звіт), яким виокремили джерела та ідентифікували десять головних корупційних ризиків Медико-соціальної експертної комісії (надалі - МСЕК) щодо встановлення інвалідності.

Отож, відповідно до змісту Звіту основними джерелами корупційних ризиків є:

• індивідуальна недоброчесність членів МСЕК;

• недоліки та прогалини нормативного регулювання процедур діяльності МСЕК;

• необґрунтованість дискреційних повноважень голови МСЕК;

• незахищеність документообігу від підробки та знищення;

• закритість і непрозорість діяльності МСЕК у частині документообігу та прийняття рішень;

• неналежне регулювання організації та оплати праці, що перешкоджає належній участі у роботі ЛКК і зацікавленості в якісній підготовці матеріалів для Медико-соціальної експертизи (МСЕ);

• особистий контакт пацієнтів і членів МСЕК у процесі підготовки та проходження процедури;

• складнощі в оскарженні рішень чи дій/бездіяльності МСЕК;

• залежність голови і членів МСЕК від окремих посадових осіб інших МСЕК (внаслідок адміністративного підпорядкування та можливості зловживання контрольними повноваженнями тощо);

• недостатній рівень інформованості населення щодо можливостей отримання послуги без корупції;

• формування на регіональному чи галузевому рівні мереж корупційних зв'язків, зокрема на основі існуючих формальних інституційних та функціональних взаємодій лікарів, МСЕК та інших органів, які створюють передумови для впливу на рішення щодо направлення на МСЕК.

Окрім того, в процесі відповідного дослідження НАЗК проаналізувало чинні нормативно-правові акти та ключові законопроєкти у сфері реформування МСЕК, міжнародний досвід, а також здійснило аналіз судових рішень, які ілюструють конкретні випадки вчинення корупційних правопорушень. Поряд з цим, як зазначають в НАЗК, були проведені анонімні інтерв'ю з ключовими учасниками процесу - військовими, цивільними пацієнтами та представниками медичних закладів, які надали важливу інформацію для оцінки реального стану справ у системі МСЕК.

Отож, на підставі відповідного аналізу НАЗК ідентифікували десять таких головних корупційних ризиків МСЕК щодо встановлення інвалідності:

• Корупційна домовленість на основі особистого контакту заявника з головою або членом МСЕК;

• Посередництво посадової особи державного органу у досягненні корупційної домовленості із головою та/або членами МСЕК;

• Регіональна співпраця голови та/або членів різних МСЕК з метою одержання неправомірної вигоди;

• Посередництво громадян без статусу посадових чи службових осіб у досягненні корупційної домовленості із головою та/або членами МСЕК;

• Сприяння підготовці лікарем направлення та необхідного пакета документів на МСЕК без ознак їх підробки за умови отримання неправомірної вигоди;

• Підготовка лікарем пакета підроблених первинних документів без сприяння у подальшому прийнятті рішення МСЕК;

• Комплексна корупційна послуга - «інвалідність під ключ»;

• Використання паперового документообігу для корупційних зловживань МСЕК;

• Оформлення МСЕК документів військовозобов'язаним щодо фіктивної інвалідності з метою сприяння їх незаконному перетину державного кордону;

• Злочинна змова лікарів МСЕК для вимагання неправомірної вигоди від громадян.

Виходячи ідентифікованих корупційних ризиків МСЕК, Національне агентство надало такі рекомендації щодо мінімізації корупційних ризиків:

• Прийняти Міжнародну класифікацію функціональності, обмеження життєдіяльності та здоров'я (надалі - МКФ) як основу реформи методології встановлення інвалідності. Перевагами МКФ для України визначено:

- докорінна зміна підходу до оцінки стану людини та відповідних функціональних обмежень;

- чітка диференціація переважного виду обмеження життєдіяльності особи з інвалідністю та об'єктивізація призначення тих чи інших заходів реабілітації та засобів технічної реабілітації (ТЗР). Система літерних кодів буде основою для системи критеріїв інвалідності, яка ґрунтуватиметься на восьмирівневому підході і застосовується в більшості країн ЄС;

- скасування застарілої системи оцінки, яка використовує поняття «груп інвалідності», та заміна її на обґрунтований метод розрахунку відсотка втрати працездатності, який рекомендований ВООЗ.

• Визначити чіткий та прозорий механізм проведення оцінювання повсякденного функціонування особи;

• Забезпечити органічне поєднання цифрових та аналогових (паперових) елементів процедури, зокрема:

- окремі складові оцінювання повсякденного функціонування особи мають бути обов'язково цифровізовані;

- застосування принципу «екстериторіальності» в оцінюванні повсякденного функціонування особи, а також запровадження електронного документообігу.

• Встановити вимоги щодо обов'язковості та пріоритетності оцифрування медичних документів. Оцифрування базових документів має враховувати те, які документи найчастіше піддаються підробці.

• Відпрацювати модель нової системи встановлення інвалідності на рівні міжвідомчої взаємодії, акцентувати увагу на забезпеченні прав військовослужбовців та ветеранів, зменшенні паперового навантаження, запобіганні піковим перевантаженням системи.

Підсумовуючи, варто зазначити, що НАЗК вказує на те, що система медико-соціальної експертизи (МСЕ) в Україні потребує впровадження антикорупційних запобіжників. Стратегічний аналіз корупційних ризиків показав, що існуючі процедури є занадто складними, непрозорими та мають багато недоліків, які сприяють корупції.

Відсутність електронного документообігу, прогалини у законодавстві та надмірні повноваження посадових осіб створюють можливості для зловживань. Вищезазначене може призводити до порушення прав громадян, складнощів у доступі до послуг і втрати довіри до системи.

Відтак, з метою мінімізації корупційних ризиків у вказаній сфері необхідно вжити комплексних заходів, спрямованих на цифровізацію та підвищення прозорості процедур щодо встановлення інвалідності.

Читайте також:

Міноборони та МОЗ представили проєкт реформи військово-лікарських комісій