Цивільне законодавство України тлумачить право власності як і будь-яке інше суб'єктивне право, як таке, що виникає при наявності певних юридичних фактів, конкретних життєвих обставин, з якими закон пов'язує виникнення права власності на конкретне майно у певних осіб. Ці обставини нерідко іменуються "способи набуття права власності".
Виходячи з положень ст. 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Водночас частиною 2 ст. 328 ЦК України визначено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Інститут визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави запроваджений Законом України від 31 жовтня 2019 року № 263-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів" (далі - Закон про конфіскацію).
Таким чином, вищезазначеним Законом внесено зміни до низки нормативно-правових актів України, що спрямовані на запобігання корупції, незаконному збагаченню та іншим порушенням законодавства України особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що визначені пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" (далі - Уповноважені особи).
Метою внесених змін до антикорупційного законодавства України є, перш за все, повернення незаконно отриманих активів та позбавлення особи права на державну службу або посади в органах місцевого самоврядування.
Отож, виходячи з положень ст. 291 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд визнає необґрунтованими активи, якщо судом на підставі поданих доказів не встановлено, що активи або грошові кошти, необхідні для придбання активів, щодо яких поданий позов про визнання їх необґрунтованими, були набуті за рахунок законних доходів.
Повноваження щодо процесу виявлення, визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави здійснюються Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, Національним антикорупційним бюро України, Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, в окремих випадках Генеральною прокуратурою України та Державним бюро розслідувань.
Так, відповідно до ст. 81 ЦПК України відповідні вищевказані органи повинні довести суду зв'язок між активами та уповноваженою особою:
- як безпосередній (уповноважена особа де-юре набула у свою власність майно), так і опосередкований (уповноважена особа де-факто набула майно у власність, але де-юре право власності належить третім особам);
- необґрунтованість таких активів. Необґрунтованість активів визначається різницею між вартістю активів та усіма законними доходами і збереженнями. Якщо різниця між ними у п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності Законом про конфіскацію, але не перевищує межу, встановлену статтею 3685 Кримінального кодексу України, активи вважаються необґрунтованими та підлягають конфіскації.
Відповідну категорію справ розглядає Вищий антикорупційний суд. Якими доводами керується суд при розгляді відповідних справ, можна визначити, проаналізувавши рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2024 року у справі № 991/5169/23.
Обставини справи
У червні 2023 року прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора в інтересах держави (далі - позивач, прокурор) звернувся до Вищого антикорупційного суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що ОСОБА_1, будучи державним службовцем та працюючи в органах Державної митної служби України, отримала подарунок від ОСОБИ_3, а саме квартиру АДРЕСА_1 (далі - об'єкт нерухомості). Квартира складається з трьох житлових кімнат та кухні, житлова площа 62,9 кв. м, загальна площа 103,3 кв. м. Договірна ціна об'єкта нерухомості становить 1 862 335,43 грн.
Відповідний об`єкт нерухомості ОСОБА_3 придбала у ОСОБИ_2 на підставі укладеного договору купівлі-продажу квартири.
При поданні декларації на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_1 подала відповідну декларацію за 2020 рік, в якій зазначила, що набула право власності на об'єкт нерухомості загальною вартістю 1 862 336,00 грн і як підставу набуття зазначила подарунок у негрошовій формі від ОСОБА_3.
Те, що ОСОБА_3 набула право власності на об'єкт нерухомості за дорученням ОСОБА_1 та вона може як опосередковано, так і прямо вчиняти щодо цього активу дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження, підтверджено, серед іншого, таким:
наявність між власником та суб'єктом декларування родинних відносин (ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_1);
майже одночасне оформлення права власності на об'єкт нерухомості за ОСОБА_1 після реєстрації права за її матір'ю ОСОБА_3, що свідчить про те, що суб'єкт декларування координує поведінку номінального власника активу для подальшого його набуття у власність.
Рішенням Вищого антикорупційного суду від 24 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 02 листопада 2023 року, задоволено позов Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.
Визнано необґрунтованим актив, вартістю 1 862 336, 43 грн. а саме - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 103,3 кв. м, яка належить ОСОБА_1.
Судами двох попередніх інстанцій встановлений зв'язок об'єкта нерухомості з ОСОБА_1 та наявність різниці між вартістю такого активу та її законними доходами у межах, визначених частиною другою статті 290 ЦПК України, та звернено стягнення на необґрунтований актив - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 103,3 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2030109146101, з А. В. в дохід держави в межах суми 1 862 336,00 грн.
Не погоджуючись з рішенням попередніх інстанцій, ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Позиція Верховного Суду
При вирішенні даної справи Верховний Суд виходив з того, що активи, щодо яких судом на підставі поданих доказів не встановлено, що вони або грошові кошти, необхідні для їх придбання, були набуті за рахунок законних доходів, є необґрунтованими і підлягають стягненню в дохід держави за рішенням суду в установленому законом порядку (частина друга статті 69 Закону України "Про запобігання корупції").
Окрім того, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (частина друга статті 328 ЦК України).
Право власності припиняється у разі визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави (пункт 12 частини першої статті 346 ЦК України).
Відтак, Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що відповідно до абзацу 2 частини другої статті 81 ЦПК України у цій категорії справ тягар доведення обґрунтованості активів (спростування необґрунтованості) покладається на відповідача за наявності двох умов: достатньої доведеності зв'язку активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та доведеності наявності різниці між вартістю активів та законними доходами, визначеної частиною другою статті 290 ЦПК України.
Верховний Суд зазначив, що доводи ОСОБА_1 про те, що вона отримала актив у вигляді квартири безоплатно, а відтак позивач зобов'язаний був подати документ про мінімальну ринкову вартість квартири, є необґрунтованими, оскільки для визначення вартості активів, зазначених у частині другій цієї статті, застосовується вартість їх набуття, а у разі їх набуття безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, мінімальна ринкова вартість таких або аналогічних активів на дату набуття (частина третя статті 290 ЦПК України). У цій справі суди зробили висновок про опосередкований спосіб оплатного набуття активів безпосередньо ОСОБА_1.
Касаційний суд зауважує, що визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави (пункт 12 частини першої статті 346 ЦК України) є підставою припинення права власності, а чинне законодавство не містить особливостей стягнення в дохід держави активів, визнаних необґрунтованими, якщо звертається стягнення на сам актив (зокрема, майно, майнові права), а не його вартість. Тому вартість набуття у власність такого активу особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має значення для кваліфікації такого активу як необґрунтованого, а не для звернення стягнення його в дохід держави.
У зв'язку з цим у резолютивній частині судового рішення не потрібно зазначати його вартість або визначати певну суму грошових коштів,у межах якої має бути звернено стягнення на майно.
Тому рішення суду першої інстанції належить відповідно змінити в резолютивній частині.
У зв'язку із наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково, оскаржене рішення суду першої інстанції змінити у резолютивній частині, виключивши вказівку про вартість майна та встановлення судом певної суми грошових коштів, у межах якої має бути звернено стягнення на необґрунтований актив, а в іншій частині - залишити без змін.
Отже, сучасне українське антикорупційне законодавство достатньо широко регулює питання правомірності набуття та стягнення необґрунтованих активів, що в свою чергу, дає повноваження судовим органам встановлювати факти джерел набуття таких активів уповноваженими особами, а також здійснювати прозоре та доброчесне правосуддя в даній категорії справ.
Вікторія Оцоколіч,
експерт-аналітик LIGA ZAKON
Попередьте незаконні дії з об'єктами нерухомості та діяльність "чорних реєстраторів". Налаштуйте моніторинг в SMS-Маяк та отримуйте сповіщення про будь-які дії щодо майна компанії. Деталі за посиланням.
Зараз діє максимально вигідна ціна саме для тебе! Скориставшись Summer program від LIGA ZAKON, нові користувачі отримують знижку на рішення LIGA360. Деталі та умови акції за посиланням.
