Ми живемо у часи третьої промислової революції, яку ще називають інформаційною ерою. Саме на цей час, п'ять років тому, припало заснування в Україні нової судової інституції - Вищого антикорупційного суду. Зрозуміло, що в першу чергу ВАКС є суб'єктом владних судових повноважень, органом державної судової влади. Це не виключає того, що суд виступає суб'єктом суспільних відносин у інших іпостасях. Наприклад, відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про інформацію» суб'єктами інформаційних відносин є і суб'єкти владних повноважень.
Відтак було б цікаво поглянути на п'ятирічну діяльність ВАКСу в розрізі інформаційних відносин. У цьому нам допоможе система моніторингу й контент-аналізу інформаційного простору Semantrum. Серед іншого, Semantrum дозволяє шукати та аналізувати згадування про інституцію у медіа та соціальних мережах. Нижче ітимете мова про пошук за п'ять останніх років у веб-джерелах.
Розпочнемо із кількості згадувань про суд з квітня 2019 року.
З цього графіка вбачається, що найбільше згадувань про ВАКС було в листопаді 2019 року. Тоді, як видається, така висока увага була прикута до суду саме через початок його функціонування (вересень цього року): подавалися перші обвинувальні акти, клопотання від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного антикорупційного бюро, передавалися від інших судів незавершені справи, підсудні ВАКС. У 2021 році спад уваги до суду можна пояснити піком перебігу пандемії COVID-19. Ну, а інфопростору було не до суду взагалі в березні 2022 року - на початку широкомасштабного вторгнення рф; тоді рівень згадувань був найнижчим.
Також можна проаналізувати, хто саме найбільше цікавився роботою ВАКС:
З даного графіка були виключені агрегатори новин - сайти, що в автоматичному режимі аналізують зміст завчасно визначених джерел, зокрема інших сайтів, і публікують відповідні статті на своєму майданчику. У топі видань, які найбільше згадували ВАКС протягом п'яти років, попало одне спеціалізоване ЗМІ - «Судово-юридична газета». Варто брати до уваги, що проаналізовані засоби масової комунікації мають різне охоплення аудиторії. А відтак кількість згадувань у конкретному джерелі не вказує на кількість осіб, які прочитали новину про ВАКС.
Пошук за персоналіями, які мали статус підозрюваних або обвинувачених у підсудних Вищому антикорупційному суду справах, показав таке:
Слід відзначити, що до цього графіка увійшли особи, які найбільше привернули уваги медіа-простору в місячному розрізі за п'ятирічний період існування ВАКС. Усі вони є публічними, а відтак інформація про них є предметом суспільного інтересу. Окрім того, варто мати на увазі, що кількість згадувань не може бути будь-яким прямим або непрямим доказом їх винуватості. Вищезазначені особи вважаються невинуватими, доки їх вину не буде встановлено обвинувальним вироком суду.
Географія покликань на Вищий антикорупційний суд також цікава:
Зрозуміло, що в українському інформаційному просторі наш суд найбільше фігурував. Проте на другому місці - у інфопросторі держави-агресорки російській федерації. Очевидно, що пояснити увагу російських ЗМІ до роботи ВАКСу можна лише одним - імперськими фантомними болями за колишньою колонією. Апофеозом хворобливої уваги до суду зі сторони агресора можна назвати його згадування диктатором Путіним під час звернення 21 лютого 2022 року з приводу початку так званої «специальной военной операции». У Республіці Вірменія також нами цікавилися, у 2021 році там створили антикорупційний суд.
Взагалі, одним із основних наративів, які просуває російська пропаганда, є тотальна корумпованість України. Центр протидії дезінформації при РНБО постійно фіксує інформаційні атаки рф на дану тему. Україна повинна протиставляти цьому дієві контрзаходи. Як видається, одним з таких могло би стати виробництво документальних фільмів на основі вироків Вищого антикорупційного суду, що набули законної сили. Матеріалу для сценаристів достатньо - за п'ять років роботи було ухвалено понад дві сотні вироків.
Дану статтю, як на мене, варто завершити цитуванням пункту 28 Коментаря щодо Бангалорських принципів поведінки суддів:
«Справа може викликати суперечливі настрої в суспільстві та привернути надмірну увагу ЗМІ, і суддя може опинитися в ситуації, яку можна описати як «центр урагану». Іноді вага суспільної думки може схилятися в сторону конкретного бажаного результату. Однак, виконуючи суддівську функцію, суддя повинен бути стійким до впливу такого суспільного резонансу. Суддя не повинен брати до уваги те, наскільки застосовні закони чи сторони судового розгляду популярні чи непопулярні в суспільстві, серед ЗМІ, посадових осіб чи власної сім'ї або друзів судді. Суддя не може коливатися під впливом партійних інтересів, суспільного тиску чи страху критики. Незалежність суддів передбачає незалежність від усіх форм зовнішнього впливу.»
Маркіян Галабала,
суддя Вищого антикорупційного суду, кандидат юридичних наук
