12 червня 2024 року Другий сенат Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розглянув справу за конституційною скаргою Бухтоярової Оксани Василівни. Про це йдеться на сайті КСУ.
Зазначається, що Оксана Бухтоярова, адвокат і член Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, звернулася до Конституційного Суду з клопотанням перевірити на конституційність:
- абзац п'ятнадцятий частини першої статті 1, підпункт "в" пункту 2 частини першої статті 3, частину першу статті 45 та частину першу статті 51-1 Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII зі змінами (далі - Закон № 1700);
- пункт 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс).
Оспорювані приписи стосуються суб'єктів, на яких поширюється дія Закону № 1700, механізму декларування, повноважень НАЗК тощо.
У конституційній скарзі заявниця зазначає, що застосування до неї як до адвоката - члена КДКА абзацу п'ятнадцятого частини першої статті 1, підпункту "в" пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45 Закону № 1700, визнання її суб'єктом декларування та зобов'язання у вигляді повідомлення подати декларацію порушує принцип, установлений частиною першою статті 19 Конституції України. Також вона вказує про порушення частини другої статті 19 Конституції України внаслідок застосування у її справі частини першої статті 51-1 Закону № 1700, оскільки, на її думку, цей припис Закону № 1700 не містить повноважень НАЗК направляти повідомлення адвокату - члену КДКА.
Остаточним судовим рішенням у справі Оксани Бухтоярової є постанова Великої Палати Верховного Суду, якою рішення судів першої та апеляційної інстанцій було скасовано та закрито провадження у цій справі.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що заявлена заявницею вимога не підлягає як самостійному розгляду у порядку адміністративного судочинства зокрема, так і судовому розгляду в цілому, оскільки направлене їй повідомлення "має виключно інформаційний характер, не є документом, який містить норми права, не може створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство та не є остаточним документом, що зобов'язує її до вчинення будь-яких дій, а відтак не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України".
Автор клопотання твердить, що застосування Великою Палатою Верховного Суду пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу порушує її конституційні права, гарантовані частинами першою, другою, шостою статті 55 Конституції України, а також, що "обмеження можливості оскарження протиправних дій суб'єкта владних повноважень, який реалізує свої функції (здійснює фінансовий контроль та надсилає за результатами здійснення контролю повідомлення), порушують саму суть права на доступ до суду".
Другий сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Нова LIGA360 змінює все! Єдиний продукт для всієї компанії. Виявляє правові, партнерські, фінансові, санкційні, репутаційні ризики. Допомагає приймати аргументовані рішення, використовуючи силу інформації на 360. Замов презентацію для своєї компанії.
Читайте також:
Розірвання спадкових договорів та визнання їх недійсними: суддя ВС проаналізувала судову практику
