Питання прийняття та оформлення спадщини, дистанційної реалізації спадкових прав, спадкового планування залишаються одними із найбільш обговорюваних. На жаль, війна ще більше актуалізує тему спадкування та породжує пов'язані з цим проблеми реалізації спадкових прав.
Питання строків
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" (зі змінами та доповненнями) уряд встановив, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше, ніж на 4 місяці. Таким чином, строк для прийняття спадщини становив 10 місяців (6 місяців - загальний строк для прийняття спадщини, встановлений у Цивільному кодексі (ЦК), плюс 4 місяці - зупинення перебігу строків на прийняття спадщини).
Звертаю увагу, що зазначені зміни були закріплені постановою уряду, тобто, підзаконним нормативно-правовим актом, в той час, як положення ст. 1270 ЦК України, яка встановлює 6-місцячний строк для прийняття спадщини, змін не зазнали.
Такі розбіжності у законодавстві породили неоднакові підходи нотаріальної практики та, зрозуміло, судові спори. Верховний Суд у постановах по справах № 676/47/21, 175/1404/19, 520/15620/17 зазначив, що законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК, не передбачає допустимості існування такої конструкції як "зупинення перебігу строку на прийняття спадщини" та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини. Відповідно до правових висновків Верховного Суду пункт 3 постанови № 164 суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України.
19 червня 2023 року набула чинності постанова уряду № 469 від 9 травня 2023 року, якою скасовано раніше встановлене постановою № 164 правило про зупинення перебігу строків на прийняття спадщини. Таким чином, станом на сьогодні діє єдине правило, відповідно до якого спадкоємці мають прийняти спадщину або відмовитися від її прийняття протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини (смерті спадкодавця).
Пропуск строку на прийняття спадщини матиме своїм наслідком відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину. За наявності поважних причин пропуску встановленого законом строку спадкоємець може звернутися до суду для встановлення йому додаткового строку для прийняття спадщини.
Скористайтеся спецпропозицією до Дня юриста. Отримайте знижку 30% на рішення LIGA360:Юрист Проф або LIGA360:Юрист Преміум. Поспішайте замовити, адже пропозиція дійсна лише до 13 жовтня.
Місце відкриття спадщини
В контексті нещодавніх змін до законодавства зазначу декілька слів і про нові правила визначення місця відкриття спадщини.
Відповідно до чинної редакції ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, зацікавлений в охороні такого майна, або вимоги кредиторів.
На підставі отриманої першої заяви нотаріус заводить спадкову справу, яка підлягає державній реєстрації у Спадковому реєстрі.
Таке правило щодо визначення місця відкриття спадщини встановив Закон № 2923-IX від 23 лютого 2023 року. До прийняття вказаного закону ЦК визначав місцем відкриття спадщини останнє місце проживання спадкодавця або місцезнаходження його нерухомого майна (якщо останнє місце проживання не відоме) чи основної частини рухомого майна (якщо нерухомість відсутня).
З огляду на зміну правил, спадкоємці можуть звернутися до будь-якого нотаріуса на території України із заявою про прийняття спадщини. Тобто, на сьогодні немає значення, де постійно проживав спадкодавець на день смерті, і спадкова справа може бути заведена в будь-якому населеному пункті та території, яка підконтрольна Україні. Такі зміни значною мірою спрощують реалізацію прав спадкоємців.
Дистанційне оформлення спадкових прав
Актуальним є питання подання заяв про прийняття спадщини та подальшого оформлення спадкових прав у випадку перебування спадкоємців за кордоном. Багато хто помилкового думає, що для реалізації своїх спадкових прав потрібно обов'язково приїжджати до України особисто. Поряд з цим, закон передбачає механізми "дистанційного" оформлення спадкових прав.
Так, заінтересований у прийняття спадщини спадкоємець, який перебуває за межами України й не має можливості особисто звернутися до українського нотаріуса, може направити заяву про прийняття спадщини поштою. При цьому, справжність його підпису на такій заяві обов'язково повинна бути засвідчена нотаріально. Для нотаріального засвідчення справжності підпису слід звертатися або до консульської установи України за кордоном, або до іноземного нотаріуса. У випадку засвідчення справжності підпису іноземним нотаріусом, спадкоємцю необхідно буде подбати про проставлення апостиля (якщо він вимагається) та про переклад заяви на українську мову, з нотаріальним посвідченням підпису кваліфікованого перекладача.
Після належного оформлення заяви про прийняття спадщини її можна направляти до нотаріуса на території України.
Що стосується вчинення всіх подальших дій в рамках відкритої спадкової справи, то їх від імені спадкоємця може вчиняти його уповноважений представник. Я рекомендую спадкоємцям, які знаходяться за кордоном, разом із заявою про прийняття спадщини оформити нотаріально посвідчену довіреність на здійснення представництва інтересів спадкоємця в рамках спадкової справи та направити її представникові. У довіреності потрібно детально прописати повноваження представника, а проєкт такої довіреності бажано узгодити з нотаріусом, який буде вести спадкову справу.
Адвокати з сімейних справ вивчають актуальні ситуації щодо розлучення, поділу майна, ухилення від сплати аліментів з ІПС ЛІГА:ЗАКОН. Також система містить повну базу українського законодавства з експертними коментарями. Придбайте ІПС ЛІГА:ЗАКОН за посиланням.
Планування спадщини
Справжньою проблемою в процесі спадкування найчастіше є цілковита відсутність плану розподілу активів. На практиці досить часто трапляється так, що спадкоємці навіть не знають, яким майном володів спадкодавець, де знаходяться правовстановлюючі документи на майно, чи були у спадкодавця боргові зобов'язання та в якому обсязі тощо. Зрозуміло, що питання спадкового планування стало особливо актуальним з початком повномасштабної війни. Страшні часи, які проживає наша держава і кожен з нас, змушують так чи інакше задумуватись про майбутнє і про необхідність убезпечити себе, своїх близьких, своє майно на випадок непередбачуваних обставин.
Процес спадкового планування являє собою застосування юридичних інструментів, які дають змогу власнику активів за життя визначити, хто буде його спадкоємцем, у який спосіб відбуватиметься спадкування, за яких умов активи спадкодавця розподілятимуться між cпадкоємцями після його смерті, яким чином відбуватиметься управління спадщиною від моменту відкриття спадщини до моменту оформлення спадкових прав на відповідне майно.
Інструменти спадкового планування використовуються, як для передачі у спадок бізнесу, так і особистих активів спадкодавця. Основними інструментами спадкового планування вважаються: оформлення заповіту, укладення спадкового договору та передача активів у траст.
Ефективність застосування вказаних інструментів залежить від індивідуальних особливостей кожного конкретного випадку - структури активів, особливостей відносин всередині сім'ї, наявності спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку у спадщині та ін.
Метою спадкового планування є реалізація власної волі спадкодавця, уникнення конфліктів між спадкоємцями, матеріальних та часових втрат. Для здійснення грамотного та ефективного планування рекомендується залучати фахівців зі спадкового, сімейного та податкового права, в тому числі - залучати іноземних юридичних радників, якщо у власника є активи за кордоном, які зможуть глибоко проаналізувати ситуацію та виробити дієвий план щодо розподілу активів.
Марина Корнієнко
Юристка Asters
Читайте також: Спадкування за правом представлення та спадкова трансмісія: Мін'юcт пояснив, як відрізнити
