Правила поводження з вогнепальною зброєю поліцейськими

Під час виконання повноважень, визначених ЗУ “Про національну поліцію”, поліцейські можуть застосовувати щодо особи передбачені ст. 42 ЗУ “Про національну поліцію” заходи впливу, в тому числі їм дозволено застосовувати вогнепальну зброю, однак за певних обставин і з дотриманням чіткого порядку, встановленого чинним законодавством України.

Перед застосуванням вогнепальної зброї поліцейський зобов'язаний повідомити особу що до неї в разі невиконання його законної вимоги може бути застосовано такий захід впливу, надати їй достатньо часу для припинення протиправних дій і лише після цього, у випадку ігнорування законної вимоги поліцейського, останній може використати вогнепальну зброю .

Попередження може бути зроблено голосом, а за значної відстані або звернення до великої групи людей - через гучномовні установки, підсилювачі звуку ( ч. 2 ст. 43 ЗУ “Про Національну поліцію”).

Застосування вогнепальної зброї є найбільш суворим заходом примусу. Саме тому поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю лише у виняткових випадках, вичерпний перелік яких передбачений ч. 4 ст. 46 ЗУ “Про Національну поліцію”.

Так, вогнепальна зброя може використовуватися:

1) для відбиття нападу на поліцейського або членів його сім'ї, у випадку загрози їхньому життю чи здоров'ю;

2) для захисту осіб від нападу, що загрожує їхньому життю чи здоров'ю;

3) для звільнення заручників або осіб, яких незаконно позбавлено волі;

4) для відбиття нападу на об'єкти, що перебувають під охороною, конвої, житлові та нежитлові приміщення, а також звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення;

5) для затримання особи, яку застали під час вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину і яка намагається втекти;

6) для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожують життю і здоров'ю людей та/або поліцейського;

7) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров'ю людей та/або поліцейського;

8) для примусового припинення польоту безпілотного повітряного судна, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що таке судно використовується для вчинення правопорушення або становить загрозу життю чи здоров'ю людей та/або поліцейського, шляхом пошкодження чи знищення безпілотного повітряного судна та/або складових частин безпілотної авіаційної системи.

Приводити зброю у готовність поліцейський може якщо вважає, що в обстановці, що склалася, можуть виникнути підстави для її застосування.

Якщо ж особа, яку затримує поліцейський зі зброєю в руках, наблизиться до нього, скоротивши визначену ним відстань, чи торкнеться до зброї, в останнього є всі підстави для застосування вогнепальної зброї щодо таких осіб.

Варто звернути особливу увагу на те, що відповідно до ч. 6 ст. 46 ЗУ “Про Національну поліцію” застосування вогнепальної зброї без попередження допускається:

1) при спробі особи, яку затримує поліцейський із вогнепальною зброєю в руках, наблизитися до нього, скоротивши визначену ним відстань, чи доторкнутися до зброї;

2) у разі збройного нападу, а також у разі раптового нападу із застосуванням бойової техніки, транспортних засобів або інших засобів, що загрожують життю чи здоров'ю людей;

3) якщо особа, затримана або заарештована за вчинення особливо тяжкого чи тяжкого злочину, втікає із застосуванням транспортного засобу;

4) якщо особа чинить збройний опір;

5) для припинення спроби заволодіти вогнепальною зброєю.

Важливо, що такий перелік є вичерпним й інших випадків, коли поліцейський може застосовувати вогнепальну зброю без попередження й надання особі достатнього часу на виконання його законної вимоги й припинення протиправних дій ЗУ “Про Національну поліцію” не передбачає.

Таким чином, кожен працівник поліції самостійно визначає, який передбачений ЗУ “Про Національну поліцію” заходів примусу може бути застосовано, враховуючи при цьому обставини конкретної ситуації, характер правопорушення та індивідуальні особливості особи, яка вчинила правопорушення.

Варто також звернути увагу на Інструкцію із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затверджену наказом Міністерства внутрішніх справ 01.02.2016 № 70, яка визначає систему заходів, спрямованих на забезпечення особистої безпеки поліцейських, запобігання загибелі, пораненням і травмуванню їх та інших осіб під час поводження зокрема й із вогнепальною зброєю.

Так, відповідно до вимог цієї Інструкції, поліцейському категорично забороняється:

- виймати зброю (боєприпаси) з кобури (спеціального спорядження, підсумка) без потреби;

- тримати палець на спусковому гачку без необхідності;

- знімати запобіжник з положення «запобігання» у всіх випадках, не пов'язаних зі стрільбою;

- безпідставно спрямовувати ствол зброї у бік людей, транспорту, будинків, інших будівель та споруд. За необхідності зброя спрямовується на поверхню, яка в змозі прийняти кулю, наприклад: на землю, стовбур дерева, кулеуловлювач або вгору під кутом 45-60 градусів.

Отже, в будь якому випадку слід пам'ятати, що поліцейські як посадові особи органу державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Євген Ріяко
Керуючий партнер та керівник кримінальної практики ЮК «Riyako&Partners»

Читайте також: Застосування у Дніпрі правоохоронцем табельної зброї, що призвело до загибелі людини: ДБР розпочало розслідування