Сьогодні, 31 березня, набув чинності Закон України «Про медіа» № 2849-IX.
Зокрема, встановлено, що структура власності суб'єкта у сфері медіа має бути прозорою.
Визначено, що структура власності суб'єкта у сфері медіа є прозорою, якщо одночасно виконуються такі вимоги:
1) відомості про структуру власності суб'єкта у сфері медіа дають змогу встановити:
усіх осіб, які мають пряму та/або опосередковану істотну участь в суб'єкті у сфері медіа або можливість значного або вирішального впливу на управління та/або діяльність суб'єкта у сфері медіа;
усіх ключових учасників суб'єкта у сфері медіа та всіх ключових учасників усіх юридичних осіб у ланцюгу володіння корпоративними правами суб'єкта у сфері медіа;
характер взаємозв'язків між зазначеними у цьому пункті особами;
2) серед власників істотної участі у суб'єкті у сфері медіа на всіх рівнях структури власності відсутні трасти, крім випадку, якщо трастовий керуючий (комерційний агент, номінальний власник або номінальний утримувач) діє виключно в інтересах установника трасту, який заявляє себе як кінцевий бенефіціарний власник чи власник істотної участі суб'єкта у сфері медіа або контролює та керує трастом виключно в інтересах вигодонабувача (вигодоодержувача) або бенефіціара дискретного трасту, який заявляє себе таким;
3) серед власників істотної участі у суб'єкті у сфері медіа на всіх рівнях структури власності відсутні юридичні особи, зареєстровані в офшорних зонах, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України.
Вимоги щодо прозорості структури власності не поширюються на структуру власності суб'єктів у сфері публічних аудіовізуальних медіа, а також суб'єктів у сфері медіа, які є або засновані:
1) державними органами, органами місцевого самоврядування, їх асоціаціями, державними та комунальними підприємствами, установами, організаціями;
2) державними органами іноземних держав;
3) громадськими об'єднаннями та їх відокремленими підрозділами;
4) політичними партіями, їх структурними утвореннями;
5) релігійними організаціями;
6) професійними спілками, їх об'єднаннями, організаціями профспілок;
7) творчими спілками;
8) організаціями роботодавців, їх об'єднаннями;
9) торгово-промисловими палатами;
10) міжнародними організаціями,
за умови що відомості про структуру власності таких суб'єктів у сфері медіа містять інформацію про усіх осіб, які мають пряму та/або опосередковану істотну участь в суб'єкті у сфері медіа.
Також раніше прес-служба Південного міжрегіонального управління Мін'юсту(м. Одеса) повідомила, що, зокрема, частину першу статті 3 Закону «Про виконавче провадження», якою визначено перелік рішень, що підлягають примусовому виконанню, доповнено пунктом 11 такого змісту:
«11) рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про застосування заходів реагування у вигляді штрафу».
Згідно з частиною другою статті 101 Закон «Про медіа», рішення Національної ради про застосування заходу реагування у вигляді штрафу є виконавчим документом, що підлягає примусовому виконанню у порядку, визначеному Законо "Про виконавче провадження".
У випадку оскарження такого рішення в судовому порядку рішення Національної ради про застосування заходу реагування у вигляді штрафу набуває статусу виконавчого документа після набрання судовим рішенням законної сили.
Детальніше про документ ми писали тут.
Читайте також: Президент підписав Закон «Про медіа»
Пришвидшити підготовку договору допоможе Contractum від LIGA360. Готові шаблони, автоматична перевірка тексту й ризиків. Деталі за посиланням.